5 причин, чому українцям потрібні доступні автомобілі

21 червня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7418, який передбачає повернення мита та ПДВ на імпортні товари, включно з автомобілями, з-за кордону. А 30 червня Президент України підписав цей законопроєкт.

Тим часом на контрольно-пропускних пунктах на західних кордонах нашої держави вишикувались черги з автомобілів, власники яких намагалися застрибнути у останній вагон потяга. Очевидно, декому з них це не вдасться, не дивлячись на ризики для здоровʼя у кілька денному очікуванні під палючим літнім сонцем. Втім, радимо всім не засмучуватися, оскільки це не перше і не останнє пільгове розмитнення вживаних автомобілів в Україні. Наступне буде можливо навіть цієї осені, і ось чому.

До речі розроблено новий законопроєкт про нульове розмитнення автомобілів

Ми, українці, на відміну від мешканців сусідньої країни-агресора і окупантів, знаємо, що закони мають служити загальній справедливості, а не інтересам окремих владних груп. Однак так буває і у нас, що закони можуть підігравати чиїмось конкретним інтересам чи навіть відчуттям. Втім, ми, коли це починаємо розуміти, мирно протестуємо і добиваємось врешті решт справедливості, йдучи еволюційним шляхом. Немає сумнівів, що так буде і цього, і будь-якого разу.

Чому скасували мита?

Давайте для початку розберемося, чому взагалі на початку війни скасували імпортні мита. В уряді кажуть, що тоді у них були побоювання, що український бізнес і українські виробники не зможуть забезпечити найнеобхіднішими продуктами і їх потрібно буде буде імпортувати. Тепер ніби треба думати про наповнення бюджету податками, а отже і захистити національного виробника, який, як виявилося, в основному може забезпечувати нас необхідними продуктами навіть в умовах війни.

Чому скасували “нульове розмитнення”?

Для скасування мит на автомобілі пояснення було дещо іншими. Казали, що автівки за пільговими цінами потрібні для фронту (вони там буквально розхідний матеріал), для волонтерів, а також для тих, хто втратив свою машину під час бойових дій. Однак пізніше у владі почали скаржитися, що такою можливістю почали користуватися недобросовісні “ділки”, а легальні продавці автомобілів заговорили про збитки. Втім, більш обʼєктивною, на нашу думку, проблемою стали багатокілометрові затори перед контрольно-пропускними пунктами. Вони частково заблокували критично важливий імпорт. Втім, останнє все ж більшою мірою стосується можливостей нашої влади прораховувати наслідки своїх рішень, ніж теми даної статті.

Також у тему стали відомі подробиці розмитнення авто через "Дію"

Отже, спробуємо сформулювати очікування, які влада може покладати конкретно на повернення мит на вживані автомобілі. Це може бути: наповнення бюджету, захист національного виробника автомобілів, захист інтересів бізнесу по продажу нових автомобілів, екологічні міркування, зменшення навантаження на прикордонні КПП.

Можемо помилятися, але не схоже, щоб можна було досягнути цих цілей чи хоча б однієї з них лише за допомогою великих податків на авто. В нашому суспільстві залишаються всі ті ж причини, що спонукали Президента свого часу піти на крок по зменшенню імпортних мит на автомобілі. Ці причини діяли, діють і будуть діяти ще доволі довго. І вони змусять владу знову зробити крок назад і дати людям те, що вони хочуть – доступні автомобілі.

Причини повернути доступне розмитнення для українців

Перша причина. Заправлений автомобіль під домом = умова відчуття безпеки для українців. Коли починалися обстріли, то єдиною змогою уберегти жінок та дітей, звісно крім підвалу, була поїздка на відносно безпечний захід країни, а після, можливо, і за кордон. Звісно, були евакуаційні рейси автобусів і Укрзалізниці, проте ця пропозиція була вкрай обмеженою відносно попиту і зовсім не гнучкою. А іноді навіть небезпечною. Тому розраховувати більшості для порятунку своїх близьких можна було тільки на себе та на волонтерів. І тим, і іншим для цього потрібні справні та заправлені автомобілі. Війна пройде, але сусід-агресор залишиться, і у нас назавжди лишиться відчуття тривоги – тривожна сумка, ліки, документи і заправлений автомобіль під домом. Ми би не рекомендували владі вставати між українцями та їх обачністю.

Друга причина. Автомобілі так само, чи навіть ще більше потрібні фронту та волонтерам. Як кажуть наші військові, автомобілі на фронті – це розхідний матеріал. Перебуваючи в зоні бойових дій автівки ламаються та знищуються. А без них не можна вести манервену сучасну війну, тому потреби тільки збільшуються. Якщо до військових не буде жодний питань, то от як державі відрізнити волонтера від “ділка” – це велике питання. Але у даному випадку схоже, що всіх волонтерів прирівняли до “ділків”.

Третя причина. Доступний автомобіль = відчуття рівності та справедливості. Чиновнику дуже важко пояснити простому українцю, чому він має переплачувати подекуди 2-3 вартості за вживаний автомобіль із ЄС. Чому у Європі при більших зарплатах вони можуть собі дозволити авто дешевше, а ми ні. Чому “господарі життя” їздять на дорогих авто, а решта українців мають віддавати останнє.

Четверта причина. Для наповнення бюджетів необхідно створити сприятливі умови для розвитку бізнесу, а не підвищувати податки. Якщо дійсно основною причиною повернення мита на авто є очікування збільшення надходжень від податків, тоді у нас погані новини для ініціаторів. Ми не економісти, але ми знаємо, що економіка працює не таким чином, а збільшення надоїв корови та економії харчів за рахунок того, що корову починають більше доїти і менше годувати це веде тільки до одного результату.

П’ята причина. Для покращення екології розвивають громадський транспорт та велоінфраструктуру. Тут ще можна додати, що у розвинених країнах існують податки, що стримують автомобілекористування (це один із основних способыв боротьби із заторами) і навіть автомобілізацію саме з екологічних міркувань. Але у тих же країнах існує почуття безпеки та надійна альтернатива особистому автомобілю. Коли є інший варіант, можна тиснути на суспільство, щоб воно обирало його, обовʼязково демонструючи це власним прикладом. Але, на жаль, не в нашій країні. Принаймні, поки що.

Що буде далі?

Здається те, що ми вже проходили: навала авто на єврономерах і такий собі своєрідний протест проти відповідного рішення влади. Буде посилення запиту на автомобілі і тиск на уряд та президента, щоб дати можливість придбати доступне авто. Оскільки влада в Україні чутлива до вулиць і фейсбуку, то можна очікувати повернення пільгового розмитнення, звісно як “тимчасову акцію”, як це було вже не раз, а потім ще одну, і ще. Це буде називатися саме тимчасовими заходами, оскільки жодна влада в Україні не визнає помилковість і недоречність жодного зі своїх рішень. Хоча, яка різниця, якщо у нас врешті решт буде доступ до дешевих авто?