Наразі більшість автомобілів з ДВЗ обладнано турбонаддувом. Швейцарський інженер Альфред Бюхі вперше запатентував конструкцію турбокомпресора ще в 1905 році, але знадобилося більше півстоліття, аби автовиробники змогли адаптувати його для серійних авто.
Принцип роботи турбонаддуву досить простий – завдяки потоку вихлопних газів турбокомпресор стискає всмоктуване повітря та спрямовує його в камеру згоряння, таким чином збільшуючи потужність двигуна.
Читайте також: Що варто знати про рекуперацію в електромобілях
Зараз серед автофанатів існує дискусія, що першим серійним автомобілем з турбонаддувом був Chevrolet Corvair Monza, однак, насправді ним був Oldsmobile Jetfire, який представили за кілька місяців до дебюту Chevrolet.
Jetfire оснащували досить інноваційним на той момент алюмінієвим V8, об’ємом 3,5 літра, який розробила компанія Buick. Проте, інженери Oldsmobile вирішили зробити його ще більш унікальним, додавши в його конструкцію турбокомпресор Garrett AiResearch.
Попри те, що потужність двигуна зросла до 215 к.с. й двигун почав споживати менше пального, агрегат виявився дуже примхливим та ненадійним, і його виробництво припинили у 1963 році.
Також цікаво: Як змінились 5 культових американських позашляховиків: фото
Попри те, що перші спроби автовиробників створити турбомотор виявились провальними, деякі компанії продовжували дослідження технології. У 1970-х роках було випущено одразу декілька надійних автомобілів з турбонаддувом. Мабуть, найбільш знаковим серед них був Porsche 930 1975 року.
Базовий 930 оснащувався 3,0-літровим шестициліндровим двигуном з повітряним охолодженням. Інженери Porsche вирішили встановити турбокомпресор KK&K й отримали феноменальний результат – потужність зросла до 256 к.с. та 329 Нм, що дозволила 911 Turbo стати найпотужнішим автомобілем компанії на той момент.
Цікаво, що через величезну затримку, (так звану "турбояму"), потужність двигуна була доступна не одразу, що робило автомобіль непередбачуваним і часто призводило до аварій, через що цей 911 отримав прізвисько «Вдовець». Попри це, автомобіль був надзвичайно популярним, а компанія Porsche і досі пропонує 911 Turbo.
Читайте також: В Україні з'явився Porsche 911 від компанії Singer вартістю $650 000
На відміну від Porsche 911 Turbo, який був чистокровним спортивним автомобілем, модель 99 Turbo неіснуючого нині автовиробника Saab, був першим звичайним серійним авто, з потужністю спорткара.
Модель представили у 1968 році й вона була надзвичайно популярна в країнах Скандинавії. У 1978 році інженери Saab вирішили додати спортивну версію до модельного ряду 99. Вони оснастили 2,0-літровий восьми клапанний двигун електронною системою впорскування пального Bosch і турбіною Garrett T3.
Потужність двигуна зросла до 135 к.с., що дозволяло автомобілю з невеликою вагою розігнатися до першої сотні за 9 секунд. Здається, що ці цифри не великі, однак на той час Saab 99 Turbo був найпродуктивнішим у своєму класі.
Також цікаво: Концептуальний Saab отримав нових власників
Водночас Mercedes-Benz зіштовхнувся з іншою проблемою. Покупці прагнули отримати потужний дизельний седан серії W116, адже існуючий п'ятициліндровий агрегат потужністю 77 к.с. їх не задовольняв.
На той момент турбодизелі існували лише в промислових цілях й встановлення турбонаддуву на дизельний двигун для легкового авто було надзвичайно складним.
Попри це інженерам вдалось створити такий двигун, потужність якого становила 110 к.с., що дозволило автомобілю Mercedes-Benz стати першим серійним автомобілем з турбодизелем. Незабаром уся автомобільна промисловість перейшла на дизельні двигуни з турбонаддувом, і наприкінці 1990-х років популярність таких двигунів була на піку.
Читайте також: Офіційно представлено новий Mercedes-Benz G-клас
Після того, як автовиробники освоїли технологію турбокомпресорів, вони вирішили зробити наступний очевидний крок – оснастити автомобілі не однією, а двома турбінами.
Першими це вдалось інженерам Maserati з моделлю з красномовною назвою Biturbo у 1980 роках. Карбюраторний V6 обладнали двома турбокомпресорами і його потужність зросла до 189 к.с. Цікаво, що через його ненадійність та квадратний зовнішній вигляд Biturbo 1981 року вважають одним із найгірших автомобілів, які коли-небудь створювала Maserati.