Калюжа під машиною: що сталося та як бути

Звичку оглядати машину перед поїздкою з усіх боків водії скасували ще років сімдесят тому – авто тепер надійні, тож сюрпризів від них ми не чекаємо. Втім, іноді буває дуже корисним зазирнути своїй машині під низ… 
Калюжа під машиною: причина, діагностика рідин, ваші дії

ФОТО: GettyImages|

Калюжа під машиною: що сталося та як бути

Посилання скопійовано!
logo23 квітня 2022, 09:29
logo0
logo0 хв

Жарт про те, що якщо з машини нічого не крапає, то значить усе вже витекло, стосувалася кількох харизматичних марок, але насправді у дорослому віці “заплакати” робочими рідинами може будь-яка машина.

Будь-яка калюжа під машиною має викликати занепокоєння водія. Треба як мінімум перевірити гальмівну рідину, антифриз та вчитатись у показання контрольних приладів

Ігнорувати калюжі або підозрілі патьоки на місці стоянки вашого авто дуже небажано. Адже розгерметизація деяких систем гарантовано означає аварійну ситуацію вже на перших хвилинах поїздки.

Читайте також: Як самостійно полагодити електрообладнання в автомобілі

Визначити, що саме накапало з машини, буває непросто, потрібно врахувати дві обставини: орієнтовне місце появи рідини та її особливості.

Звідки тече

  • Під двигуном. Зона під капотом буде найбагатшою на версії щодо походження калюжі. Тут може бути все: пальне, мастило з двигуна та коробки передач, охолоджувальна рідина, гальмівна рідина і рідина з гідропідсилювача керма, а також незамерзайка з бачка омивача скла. Навіть кондиціонер зливає свій конденсат (воду) просто під двигун на дорогу.
  • Посередині машини. Тут ви можете побачити витікання пального – з бака (найчастіше розташований під заднім сидінням) або пошкодженого паливопровода. Десь поряд проходять трубки гальмівної системи, які теж з часом можуть почати протікати через корозію. Приблизно під середньою частиною машини може утворити невелику калюжу мастила коробка передач машини з заднім або повним приводом.

Найчастіше протікання є наслідком поступового зносу деталей, старіння сальників та прокладок

  • Ззаду машини. В цьому районі шукайте «винуватих» серед елементів гальмівної системи та агрегатів трансмісії – задній міст (там, де він ведучий), муфта підключення.

Читайте також: Отвори від куль в авто: що з ними робити

  • В районі колеса. Одну з найбільш небезпечних протікань помітити найважче: гальмівна рідина з пошкодженого робочого циліндра гідроприводу іноді стікає по внутрішньому боку колеса. Конкретної калюжі тут навряд чи можна очікувати, але мокра і неприродньо чорна поверхня шини має насторожити водія. В деяких випадках подібні ж симптоми має протікання трансмісійного мастила з ведучого моста, але це стосується лише малопоширених у нас машин з залежної підвіскою коліс ведучої осі.

Зрозуміло, що локалізувати місце протікання замало. Важливо точно встановити, яка з систем втрачає робоче тіло, адже у деяких випадках потрібно буде вживати невідкладних заходів – наприклад, якщо витікає пальне або гальмівна рідина.

Протікання пального – взагалі одна з найнебезпечніших ситуацій, що може статися з автомобілем

Діагностика рідин

Якщо оглянути машину з ями або підйомника не можна, з’ясувати місце витікання будь-чого з верхнього ракурсу – скажімо, з-під капота, дуже непросто. Тому краще розпочати діагностику з аналізу втраченої рідини.

  • Пальне. Бензин легко визначити за запахом. Якщо утворюється справжня калюжа, треба потурбуватися, щоб до прибуття евакуатора або техдопомоги вона з якоїсь причини не зайнялася. Дизпаливо має менш інтенсивний запах, добре знайомий бувалим автомобілістам. Дизпаливо не таке небезпечне, як бензин, але і його протікання треба зупинити.
  • Гальмівна рідина. Запах схожий на спиртовий, висока текучість і низька жирність. Якщо наважитися лизнути гальмівну рідину (великого лиха не буде), вона виявиться гіркою, точніше – пекучою. Підтвердженням, що машина втрачає саме гальмівну рідину, буде загоряння на панелі приладів аварійної лампи з відповідною піктограмою.

Найважливіші системи автомобіля мають пристрої контролю рівня робочих рідин. На своїй машині треба знати, які лампи та написи за це відповідають

  • Охолоджувальна рідина. Антифриз теж дуже текучий, але на смак він солодкий, а на пальцях – жирний майже як олива. Індикатор низького рівня охолоджувальної рідини є лише на деяких машинах, і на жаль, аварійна лампа перегріву двигуна або термометр подають свою інформацію запізно.
  • Моторне мастило. Олива, певна річ, масляниста, пахне слабо, деколи хімією, рідше – горілим. На поверхні води краплина такої оливи плаває шайбою. Його рівень контролюється електронікою лише у преміальних моделях, але на випадок повного падіння рівня на щитку приладів є лампа аварійного тиску.
  • Трансмісійне мастило. Олива з механічної коробки передач – найгустіше з усіх інших, у нього свій “аромат”, а на поверхні води воно розповзається веселковими розводами. Мастило з коробки-автомата поводиться схожим чином, але воно геть рідке. Олива з агрегатів трансмісії майже ніколи не виливається вся відразу, тож слідкувати за нею треба з допомогою щупа.

Деякі проблеми з герметичністю важливих систем пояснюються неякісними запчастинами

  • Рідина гідропідсилювача керма. Масло з системи гідропідсилювача найчастіше те саме, що й у коробці-автоматі, тож і поведінка його така сама. Ця система – одна з найбільш безпроблемних, але з часом починається потіння маслам у найбільш вразливих місцях і власникові добряче підтоптаної автівки доводиться все частіше зазирати у бачок гідропидсилювача.

Рекомендація “Авто 24”

Звісно, повертатися до згаданої на початку статті традиції у наш час не варто, але контролювати стан автомобіля треба в інший спосіб. Якщо машина не нова, раз на 3 – 5 тис. км показуйте її автомеханіку – навіть коли всі системи працюють бездоганно. Між іншим, контрольний огляд агрегатів неважко робити і самому, а безкоштовну яму або естакаду можна знайти у деяких гаражних кооперативах.

Читайте також: Як помити машину майже без води: 3 способи