Легенда про гарматне сало: плюси та мінуси чудодійних антикорів

Легенда про гарматне сало народилася в середині минулого століття, коли когорта автовласників, що розросталася, переймалася збереженням машин – які в нашій країні купувалися тоді раз і на все життя. Як було заведено в тій державі, кращі товари шукали не в магазині, а в армії та на виробництві – і знайшли антикор у вигляді консервуючого збройового мастила УНЗ, СКХ або ПВК, в просторіччі – гарматне сало.

Гарматне сало від народження було консервантом для військової техніки. В епоху загального дефіциту воно отримало популярність "на громадянці" – і користується успіхом донині.

Читайте також: Задуваємо машину: як зробити антикор своїми руками

Цей вуглеводневий (на основі нафти) засіб, створений колись виключно для армійського приміщення, вирізняється вражаючим комплексом якостей.

Плюси

• має високу адгезією до металу;
• не розчиняється водою;
• залишається цілісним і еластичним в діапазоні від -50ºС до +50ºС;
• має невисоку ціну;
• розріджується для зручності нанесення декількома способами.

Але автомобілістам гарматне сало у своєму споконвічному призначенні було малоцікавим, адже машина – це не законсервоване на базі зберігання нерухоме знаряддя або танк, а мобільний об'єкт, що знаходиться в експлуатації. Тому для захисту відкритих поверхонь (звернених до дороги) стали застосовувати міцні бітумні, епоксидні, пластизолеві та інші мастики, а гарматне сало – для консервації закритих порожнин.

Для задування порожнин кузова сумішами на основі пушсала їх потрібно розігріти до 90 градусів. Умільці застосовують найрізноманітніші пристрої.

Технологія застосування цього чудового продукту формувалася в умовах кооперативних гаражів, але ніхто не посміє назвати її кустарною. Адже невідомі тепер вже новатори врахували всі тонкощі антикорозійної боротьби. Наприклад: необхідність доставити матеріал-антикор в найвужчі і важкодоступні куточки кузова аж до зварювальних швів, можливу наявність всередині конструкцій вологи, потреба розподілити препарат рівномірним шаром без зайвого скупчення в окремих місцях.

Читайте також: Як захистити кузов автомобіля: ТОП-5 засобів

Тому сьогодні гарматне сало застосовується для задування, по-перше, у розігрітому стані, а по-друге, не в чистому вигляді, а в складі сумішей. Для розрідження і кращого розпилювання гарматне сало розбавляють "відробкою", для надання кращих проникаючих властивостей додають промисловий препарат "мовіль", для еластичності – канатне мастило, для прискорення розрідження – солярку або розчинник... Пропорції майстри не тримають у секреті, але часто вони різняться в залежності від можливостей клієнта.

На фото з ендоскопа видно, як потрібно правильно задувати антикором (будь-якого типу) закриті порожнини кузова: препарат (жовто-коричневого кольору) лежить рівномірно на всіх поверхнях.

Перед задування суміш розігрівають до 90ºС. Для цього в повітряну магістраль високого тиску між компресором і пістолетом вбудовують міцну ємність, що підігрівається на вогнищі або паяльною лампою.

Мінуси

Головний недолік антикорів на основі гарматного сала – вони ефективно працюють тільки на нових або свіжоповарених машинах, в закритих порожнинах яких немає корозії. А якщо вона вже є – ніяке гарматне сало її не зупинить. Досвідчені майстри-кузовники розкажуть вам не одну історію про автомобіль, в порогах якого по центру розташовується "ковбаса" застиглої маси препарату, оточена металом, який згнив. Тут, до речі, спрацьовує ще один фактор: забитий суцільно застиглим антикором поріг або лонжерон не вентилюється і не просушується належним чином, і іржа в ньому розвивається в особливо сприятливих умовах. Тому так важлива не кількість, а якість препарату і його розпилення.

Багато кузовних деталей закритого профілю всередині мають перегородки, що потрібно враховувати при їх задуванні антикорами.

Власне, мінусів у славнозвісного гарматного сала чимало:

• не містить достатньої кількості інгібіторів (тобто підходить тільки для нових деталей – прихованих порожнин без корозії);
• вимагає складного обладнання для задування в приховані порожнини;
• при неправильному використанні приносить шкоду, а не користь;
• залишається рідким кілька місяців і, витікаючи через щілини і отвори, бруднить кузов.

Рекомендація Авто24

Незважаючи на деяку екзотичність і явний архаїзм, такий варіант антикорозійної обробки має право на життя – важливо тільки розібратися з його особливостями і застосовувати відповідним чином. Вагомий аргумент на користь сумішей на основі гарматного сала – повсюдно поширена і відпрацьована технологія: саме така задувка пропонується гаражними умільцями в містах і селах. Тим більше, що інших, більш сучасних методів, в глибинці практично не знають.

Читайте також: Продовжуємо життя автомобіля: як вибрати антикор