Найбільша у Європі вузькоколійна залізниця конкурує з автомобілем 

Раритетна і одночасно затребувана реальними пасажирами Гайвороньска вузькоколійка простояла в Кіровоградській області без діла півтора року – через падіння попиту та коронавірусні обмеження. Проте минулої осені нею відновили рух – пустили потяг міжобласного значення, щоденний №6273/6272 Гайворон – Рудниця. А нещодавно на цьому ж маршруті додалася друга пара потягів, яка ходитиме тричі на тиждень.

Місцеве транспортне сполучення у деяких регіонах України доцільно реалізувати за допомогою вузькоколійної залізниці.

Читайте також: Локомобілі: як автомобілі на колесах їздять залізницею

Пасажиропотік на зазначеній ділянці вже перевищив докаратинні показники. Причиною залізничники називають збільшення населення Кіровоградської та Вінницької областей за рахунок переселенців з постраждалих від бойових дій регіонів та дефіцит пального. Через труднощі з бензином та дизпаливом на АЗС чимала частина провінційних мешканців звернулася до приміського залізничного транспорту – надійного, місткого та всепогодного.

Вантажний паротяг серії Гр на Гайворонській вузькоколійці використовують для туристичних поїздок. На кожен день тут – тепловози Ту-2.

На Вінниччині та Кіровоградщині мережа вузкоколійки вдало замінює автомобільні шляхи, які, до речі, місцями перебувають в не дуже доброму стані. На маршруті Гайворон – Рудниця 14 станцій. Цікаво, що квиток з кінця в кінець – а це майже 80 км – коштує всього 32 грн.

Будь-яка вузькоколійна залізниця в наш час – сам по собі рідкісний об'єкт, а унікальність Гайворонської подвійна. Вона не лише приваблює численних шанувальників залізничних раритетів з усієї Європи, а й продовжує виконувати свою первинну функцію – перевозить пасажирів.

Широка та вузька колії на цьому вокзалі недаремно поряд: розклад потягів вузькоколійки узгоджують з розкладом потягів магістральних напрямків для зручності пересадок.

У Гайворонському депо, незважаючи на “іграшковий” на перший погляд розмір колій, базується цілком дорослий комплект рухомого складу. Це локомотиви – дизельні тепловози ТУ-2 вітчизняного виробництва, паротяг Гр-280 виробництва Німеччини 1950-х років, службова автомотриса на шасі представницького седану ГАЗ-12 ЗІМ, пасажирські вагони Pafawag, вироблені наприкінці 1950-х у Польщі та вантажні вагони.

Читайте також: Коли мало бензину: альтернатива автомобілю в умовах війни

Польські вагони Pafawag створювали спеціально для вузькоколійних залізниць. Гайворонська залізниця знана широким набором варіантів планування вагонів.

Справжнє захоплення в усіх, хто потрапляє на найбільшу в Україні – та виходить, і в Європі – вузькоколійку викликає паровоз серії Гр. Він перебуває у робочому стані, має гарний вигляд і “харчується” вугіллям. Щодня на лінію він не виходить, оскільки для цього є техніка не настільки цінна. Але він бере участь у святкових заходах та спеціальних рейсах для туристів та фанатів парової тяги.

Як повідомляє “Укрзалізниця”, вже цього літа планується відновити маршрут вузькоколійного сполучення ще в одному напрямку – Гайворон – Голованівськ. Роботи з поступового відновлення колії вже тривають. Обіцяють розробити зручний розклад для пасажирів, а також організувати пересадку по ст. Голованівськ на ширококолійний приміський потяг у напрямку вузлових станцій Помічна та Знам'янка.

Першу інспекційну поїздку по коліях, які залишалися бездіяльними протягом більш як півтора року, інженери “Укрзалізниці” здійснили на раритетному залізничному седані ЗІМ.

Також Управління вузькоколійних залізниць “Укрзалізниці” повідомляє, що паралельно займається також відродженням Боржавської вузькоколійки на Закарпатті, хоча це дуже не просто. Це ще одна культова “мала” залізниця України, яка при всій своїй унікальності має попит як зручний транспорт серед місцевого населення.

Одне слово, залізні колії “вузького” стандарту не здаються і надалі служать людям – там, де це економічно доцільно та зручно для населення.

Читайте також: Британець потрапив за ґрати за їзду залізничними коліями на автомобілі