Шляхи є не скрізь: як їздити путівцями

Головне, чим відрізняється польова грунтова дорога від асфальтної траси – на путівцях не дотримані стандарти будівництва “офіційних” автошляхів. Тобто на ньому водій має окремий клопіт – слідкувати, щоб автомобіль не постраждав від недосконалості самої дороги.

Додаткова підступність у тому, що такі небезпечні місця часто трапляються несподівано, чергуючись з рівними, мало не швидкісними ділянками. Як не потрапити у таку пастку, ми і поговоримо.

Путівцями на легковій машині ще можна їздити, але перетинати поле навпростець рекомендується лише на позашляховику. А краще – на підготованому до оффроуду позашляховику.

Читайте також: Пакет погана дорога – плюси і мінуси для авто

Головне на сьогодні: в умовах війни їздити за межами автротрас можна лише за умови, що ви впевнені у відсутності мін. Адже чимала їхня кількість залишена військовими не лише у місцях колишніх боїв, а й на потенційно небезпечних з їхньої точки зору напрямках. На жаль, випадки підриву цивільних автомобілів та сільгосптехніки в наш час не поодинокі, у тому числі з трагічними наслідками.

Грунт – не асфальт

Особливості покриття. Навіть сухий грунт має гірше зчеплення з шинами, ніж асфальт. Гальмування та спроби швидко повернути на мокрій землі часом схожі на вправи на льоду. Трава з цієї точки зору навіть у суху погоду має властивості, близькі до вкатаного снігу. Після доброго дощу мокрий грунт може завадити подолати навіть найменший, ледь помітний оком підйом.

Маршрути

Якщо є змога, плануйте незнайомий “грунтовий” маршрут так, щоб уникнути низин, відрізків у густому лісі, вздовж косогорів. Дорога тут може бути геть на така, як на інших ділянках: у коліях можуть стояти калюжі, схили можуть бути розмиті потоками води.

Путівці спеціально ніхто не проектує і не будує, тому у низинах на них можна натрапити на калюжі та багнюку.

Рельєф

Підйоми і спуски можуть бути далекими від стандартів, за якими будують автотраси: надто круті. Передачу для подолання підйому треба підбирати заздалегідь, ще перед його початком, адже перемикання на підйомі найчастіше призводить до неприємностей. Спускатись круто вниз допомагають системи типу Hill assist, а коли її немає, гальмувати треба двигуном, увімкнувши приблизно ту передачу, на якій цей би цей підйом довелось долати знизу.

Читайте також: Як правильно їхати поганою дорогою: 10 порад від “Авто 24”

Косогори

Сучасний автомобіль насправді доволі стійки – навіть у високих позашляховиків кут поперечної статичної стійкості сягає 45 градусів, а мінімальне нормоване значення – 35 градусів. Але проблема у тому, що по-перше, на око з-за керма кут косогору визначити непросто, а по-друге, він може змінитися протягом найближчих десятків метрів – це ж природа і крутизну пагорбів ніхто не нормує.

Дорога впоперек крутого косогору – небезпечна ситуація для недосвідченого водія. Є кілька обставин, які збільшують ризик перекинутися. Впоперек косогору краще не їздити.

А якщо під колеса “горішнього” борту трапиться скажімо, камінь, все може змінитися в одну мить. Так само раптом кут нахилу машини може мати різну глибину колій путівця. Не поспішайте на таких ділянках.

Сюрпризи

Вибоїн не буде – можна не боятися розрубати шину. Але у деяких місцевостях трапляються каміння, через які шину можна порізати, а ще – розбити піддон двигуна або коробки. Також слід остерігатися глибоких промоїн від дощової та талої води, які утворюються просто на шляхах, що йдуть вздовж схилів. Але найголовніша небезпека у цьому плані – колії, які бувають надто глибокими для легкового авто. Підступність у тому, що і промоїни, і колії змінюють свою глибину і ширину: “узявши” начебто підходящу колію, ви незабаром помічаєте, що ваша машина вже не вміщується на ній, або ось-ось сяде на днище. Тож оглядайте шлях на кількадесят метрів уперед.

Якщо на дорозі зустрічаються такі каміння – це вже екстремальний офроуд. На легковій машині, та й на кросовері з дорожніми шинами тут робити нічого.

Рекомендація “Авто 24”

Дуже часто рух путівцем видається водієві розважальною прогулянкою: навколо природа, пішоходи не заважають, пробок немає, зустрічних немає, поліції немає, вибоїн немає… І саме через це можна іноді потрапити в одну з описаних вище пасток. Тому варто затямити: з’їхавши з асфальту, треба “перемкнути” свою філософію керування на позашляхову, тобто з підвищеною увагою до рельєфу місцевості та мікрорельєфу дороги. І не забувайте також, що на відміну від асфальту, грунт на путівці – тобто і сама дорога – може радикально змінюватися протягом півгодини.

Читайте також: Якщо пробив колесо, а запаски немає: що робити