17 грудня 2020, 16:57
0
0 хв Що сталося
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання повернути технічний контроль за легковим транспортом. Це – одна із вимог Європейського Союзу та інтеграції нашої країни у світову спільноту. Отже повернення обов’язкового технічного контролю (ОТК) автомобілів – питання найближчого часу. Україна повинна була запровадити ОТК ще 2019 року, зараз мова йде про наступний рік.
Втім, як часто буває в нашій країні, навіть хороша ініціатива як то наслідування європейських норм і вимог, втілюється у створення чергових схем. Які спричиняють протести як безпосередніх учасників процесу, так і тих, кого ініціативи уряду стосуються начебто опосередковано, але саме з кишені яких і будуть оплачуватися всі нововведення. В даному випадку – це підприємці, які вже другий рік ведуть юридичну війну з урядом, та власники легкових автомобілів. Останні поки не здогадаються, який сюрприз “під ялинку” приготували їм урядовці, націлившись на ласий шматок у 10 мільярдів гривень – саме у стільки експерти оцінюють український ринок техогляду, учасниками якого стануть 8 мільйонів транспортних засобів.
Також у тему: у поліції з’явилось 30 автомобілів для проведення придорожнього техогляду
Як 300 мільйонів перетворити в 4 мільярди
Сьогодні, щоб проводити техогляд, підприємство має пройти три етапи: атестація (отримання ліцензії), перевірка Мінінфраструктури, включення суб’єктів в реєстр. За словами підприємців, проблеми виникають на другому етапі. Майже всі компанії, окрім обраних, отримують відмову. У поданих документах постійно знаходять вигадані помилки та неточності. І так по колу. Кожного разу нові зауваження. Чітких регламентуючих норм діяльності при цьому не існує. Потім до підприємств, які вже декілька разів отримали відмови, звертаються представники “обраних компаній”, пропонуючи співпрацю – 60/40. Тобто “обрані” беруть під свій дах ці підприємства за 40% від прибутку. Зараз техогляд проходять близько 800 тисяч авто і обсяг ринку становить близько 800 мільйонів гривень. Тобто, на кишені “обраним” завдяки “франшизі” потрапляє більше 300 мільйонів гривень. А при обсягу ринку в 10 мільярдів це буде не менше 4 мільярдів гривень чорною готівкою.
Як створюється черговий корупційний монстр
Мова – про вже доопрацьований після численних зауважень проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”. Як зазначено, проект передбачає істотне вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів. Якщо розібратися, то він дає “зелене світло” на створення чергового корупційного монстра.
Також цікаво: Мінінфраструктури пропонує штрафувати автовалсників за непроходження ТО
Так, право проводити обов’язковий технічний контроль транспортних засобів отримають підприємства, які матимуть висновок про відповідність вимогам законодавства. А цей самий висновок надаватиметься на договірних засадах юридичною особою, яка призначається центральним органом виконавчої влади та підпорядковується йому. Тобто, в нашому випадку Міністерство інфраструктури буде на власний розсуд призначити компанії, які будуть перевіряти суб’єкти підприємницької діяльності у сфері техогляду на їх відповідність, та видавати необхідні дозволи. На сьогодні єдиною юридичною особою, яка відповідає даним вимогам та підпорядковується Міністерству інфраструктури України є ДП “ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ”. До цього підприємства не встановлюються жодних регламентуючих вимог щодо діяльності та нових повноважень. Іншими словами підприємство на власний розсуд вирішує, як проводить техогляд та відбирати собі компаньйонів у цій сфері. Неважко здогадатися, що необхідну ліцензію отримають лише “обрані” суб’єкти господарювання, що, власне відбувається й зараз. Як зазначає Ігор Черненко, керівник громадської спілки "Суб'єкти тестування транспорту на придатність до експлуатації" (ГС СТТ), яка разом з партнерами веде судову боротьбу проти постанови Кабміну, нині є підприємства, які отримали відмову, щодо ведення своєї діяльності по шість разів (!), навіть надавши на розгляд усі необхідні документи.
Які ризики
У системі “ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ”, яке зараз здійснює контроль за підприємствами, які проводять міжнародний технічний огляд, задіяно 22 станції. У разі запровадження легкового обов’язкового технічного контролю, кількість станцій повинна буде складати приблизно 5000. Тобто ресурси компанії мають бути збільшені приблизно в 200 разів (!). Зважаючи на стислі терміни та існуючу систему, це неможливо. А раз так, то з’являється широке та відкрите поле для зловживань. Мова про фіктивні підприємства, що займатимуться проведеннях техогляду та фіктивні довідки про його проведення. Або ж – здорожчення цін на послуги, що ляже на плечі власників транспортних засобів.
Ще одна деталь: перевіряти суб’єкти обов’язкового технічного контролю має “Укртрансбезпека”. Але в найкращих традиціях сучасного Мінінфраструктури проєкт не визначає що саме є порушенням, які санкції за ці порушення. В той же час передбачається можливість зупинення підприємств у випадку направлення “інформації” Укратрансбезпекою до МВС. Яка інформація – не уточняються. Як технічно не вказується й той факт, що запропоновані нововведення суперечить приписам Закону України “Про основні засади державного (нагляду) контролю в сфері господарської діяльності”.
Також цікаво: як техогляд та сертифікація перетворилась на торгівлю "папірцями"
Що кажуть підприємці
За словами Черненка, даний проєкт закону не має нічого спільного з європейським законодавством, і направлений виключно на монополізацію сфери обов’язкового технічного контролю. “Топ-менеджмент Міністерства інфраструктури України на чолі з чинним міністром Владиславом Криклієм мають бути звільнені з посади за чергову спробу утворити монополію. А законопроєкт, який в наший галузі став справжнім символом корупції і вже отримав назву «закон Криклія», відправлений разом з ним на звалище історії”. Самі ж підприємці в разі схвалення законопроекту будуть оскаржувати його прийняття у судових інстанціях. В тому числі звертатися до компетентних європейських органів з метою його правової оцінки.
Максим Розенко