Українським танкістам, котрі воюють на Донбасі, набридло ремонтувати трофейні танки російського виробництва і вони поскаржилися на брак безпосередньо керівництву російського "Уралвагонзаводу".

Гнівну рекламацію на виробничі та конструкторські недоліки модернізованих танків Т-72 Б3M, що випущені УВЗ у 2021 році, підготував першим особам заводу командир бронегрупи К2 54-ї бригади з позивним "Кочевник". Писати листа "турецькому султану" нащадок запорізьких козаків не став. Однак своє "фе-е" висловив прямо в очі.

Якщо точніше, то гнівне обурення прозвучало прямо у… вухо: командир бронегрупи зателефонував в один з вечорів до двох найвпливовіших керівників заводу з виробництва танків. Де він ті номери мобільних телефонів узяв, історія замовчує.

Читайте також Модернізовані українцями танки Т-72 з'являються на передовій

Ви ж, нарешті, робіть щось путнє!

Говорив український офіцер трохи емоційно, але чемно, розповів, що танки згаданої вище модифікації беруть участь у боях на Донбасі й він вже не в змозі вислуховувати докори підлеглих на постійні ламання машин.

Прохання одне: ви там робіть щось, "накрутіть хвости" конструкторам, начальникам цехів, бо це ж не діло – на ваших танках воювати неможливо. Звісно, все це доводилося до відома менеджменту УВЗ чистою московською мовою.

Офіцера можна зрозуміти, оскільки кілька раз в його наріканнях на брак статусних танків "аналоговнет" звучало, що хлопці щодень по 20 годин танк ремонтують – неподобство!

До висловлених претензій обидва керівники УВЗ поставилися досить серйозно й пообіцяли розібратися. Про це, зокрема, говорив, Андрій Олексійович Абакумов, донедавна генеральний директор АО "УВЗ-Транс", а нині ніби т.в.о.самого генерального "Уралвагонзаводу".

Читайте також танки Топ-3 новітні російські танки, які українці взяли у трофеї

Прізвище цієї особи ми знайшли у списках кандидатів на включення в санкційний список. Чи то справді був він, чи то не він – стверджувати не беремося. Принаймні, ще місяць тому очільником УВЗ був Олександр Потапов.

Згаданий Андрій Олексійович Абакумов навіть попросив хоча б у форматі WhatsApp описати проблеми й він обговорить це питання з конструкторами. Щоправда, його дуже цікавило, хто дав особистий номер телефону військовому командиру. Однак, співрозмовник послався на слово офіцера і свого союзника не здав.

Наш офіцер доніс до вух менеджерів УВЗ, що слова "мудаки" адресуються конкретно конструкторам і заводу в цілому, бо в танку то масло пре, то компресор летить, то горить поворотний механізм башти. Там цілий букет болячок і недоліків. У всьому цьому головні менеджери УВЗ обіцяли розібратися, усунути недоліки й допомогти армійцям.

Танк Т-72Б3М бере родовід від свого попередника Т-72Б3, а той уже є модернізованою версією моделі Т-72Б. Фото: пресслужба центрального військового округу РФ

У діловому руслі й конкретно по темі

Розмови проведено в діловому ключі й коректній формі. УВЗ прийняв критику на свою адресу. Наприкінці "Кочевник" висловив надію, що бронегрупа К2 Збройних сил України сподівається на позитивне розв'язання питання і надалі трофейні чи то відбиті, чи то захоплені у російських військових танки виробництва УВЗ будуть у доброму технічному стані.

Все зводилося до того, що ЗСУ мають нормально воювати на російських танках і бити російських окупантів, а не постійно усувати заводський брак.

Як розумієте, у менеджерів-московитів від такого зухвальства чи то дух перехопило, чи то щелепа відвисла. А що тут казати, коли співрозмовник нікого не обманював, не розігрував, говорив чесно.

Читайте також Трофейні російські танки вже на захисті України

По-перше, танки дійсно на Донбасі. По-друге, телефонуючий відразу відрекомендувався, що відповідає етикету. Як і те, що перепитав, чи є можливість вислухати й проконсультувати військових з передової. По-третє, він назвав бойовий підрозділ, але не розсекретив точну дислокацію – війна є війна. І четверте – офіцер професійно розповів про всі недоліки танка і попросив їх надалі не допускати, бо їм треба воювати, а не ремонтувати.

Однак, "Кочевнику" все-таки можуть дорікнути: за етикетом не варто телефонувати з подібних питань керівникам такого рангу о 22-й годині – пізно. Може воно й так, але відчувається, що у разі ігнорування вимог наші браві хлопці наступного разу зателефонують з рекламацією посеред ночі, а може й взагалі… постукають у шибку.