У справжнього символа українського автопрому – важких вантажівок КрАЗ – досить заплутаний родовід. Тим вагоміші успіхи, яких вони з часом досягли.

Первісток найбільшого в Європі “вантажного” автозаводу – автомобіль-самоскид КрАЗ-222 “Дніпро” – народився напочатку 1950-х. Тоді завод в Кременчуці ні про які автомобілі ще не мріяв, а займався виробництвом... сталевих мостів для річок. Потім він ще виробляв кукурудзозбиральні комбайни, бурякозавантажувачі і асфальтові катки, але велике автомобільне майбутнє було все ще далеко.

Читайте також: Чому “Запорожець” краще іномарок

Тим часом в місті Ярославлі, на тамтешньому автомобільному заводі вже закінчували проектувати тривісну вантажівку з 6-циліндровим наддувним дизелем, самосвальним кузовом і вантажопідйомністю 10 тонн. Конструктори заводу ЯАЗ (Ярославського автомобільного, як ви розумієте) створили його на основі своїх більш ранніх моделей ЯАЗ-200 і ЯАЗ-210.


Ярославський автозавод мав давні традиції, але у 1958 р. він змінив статус на моторний завод, передавши свої автомобільні технології в Мінськ і Кременчук

Читайте також: "АвтоКрАЗ" опинився на грані банкрутства

Але виробництвом своїх дітищ ярославці займалися недовго, конструкторську документацію разом з технологіями роздали “братам-слов'янам”: двовісний ЯАЗ-200 передали в білоруський Мінськ, де він став МАЗом, а тривісну новинку ЯАЗ-222 – в український Кременчук.


Перша українська вантажівка і перший український легковик з'явилися майже одночасно – в 1959 р. і 1960 р. відповідно

Конкурс на нове ім'я тепер вже української машини оголосили за кілька місяців до того, як запрацював головний складальний конвеєр. Найкращою визнали ідею одного з інженерів заводського КБ. До речі, для учасників конкурсу виділили п'ять заохочувальних премій, причому перша становила 500 карбованців.

Читайте також: В Україні зробили унікальний спецавтомобіль на базі КрАЗ


Власне ім'я "Дніпро" кременчуцькі вантажівки носили недовго, його змінили на абревіатуру КрАЗ з цифровим індексом. Причину сьогодні не знають навіть на заводі

Алюмінієву табличку (зараз би сказали – шильдик) із затвердженим ім'ям "Дніпро-222" закріпили на боковинах капота. А зверху, там, де на ярославському прототипі красувалася лита фігурка ведмедя, поставили металевий прапорець в кольорах тодішнього українського прапора. Форма цього “гребінця” була розрахована так, щоб він міг одночасно служити ручкою для піднімання капота.

Читайте також: Яким був перший автомобіль Mercedes: історія бренду

На молодому КрАЗі планували робити ціле сімейство 10-12 тонних машин, але почали з найнеобхіднішого для держави – з самоскида. Специфіка радянської планової економіки, що не знала конкуренції, проте вражала масштабами, диктувала конструкцію машини: немодну, але технологічну, міцну, але нескладну. І все це – не заради зниження ціни, а для довговічності, простоти обслуговування і високої ремонтопридатності. Адже заздалегідь було відомо, що автомобіль буде працювати на великих будівництвах у віддалених районах величезної країни – тобто там, де немає ніяких доріг і кваліфікованого сервісу.


На фото не КрАЗ-222 "Дніпро", а його двійник ЯАЗ-222: на капоті видно литу фігурку ведмедя – символу м. Ярославля. Друга машина – більш пізній КрАЗ-256

Читайте також: КрАЗ випустив нову модель тягача.

Так склалося, що КрАЗи-самоскиди всіх поколінь практично завжди експлуатувалися зі значним перевантаженням. В архівах Кременчуцького заводу і сьогодні зберігаються свідчення того, як у багатьох віддалених районах країни КрАЗи експлуатувалися з навантаженням 12-14 тонн замість 10 паспортних. Природно, що довговічності машині це не додавало, але тим не менш перевантаження в пару-трійку тонн було практично повсюдним явищем.


Аналіз відмов заводськими інженерами і вченими КАДІ показав: причина в тому, що більшість "Дніпро-222" эксплуатаційники систематично і значно перевантажують

В основі “Дніпра” – потужна лонжеронна рама, ресорна підвіска з амортизаторами спереду і балансиром на осі ззаду. Неквапливий і тяговитий дизель з турбонаддувом при об`ємі 6,9 л розвивав 180 к. с. потужності (при 2000 про/хв) і 700 Нм крутного моменту (при 1000 об/хв). Схема трансмісії відповідає темі уніфікації. Щоб довести кількість передач до десяти, додали двоступеневу роздавальну коробку, як на повнопривідних машинах, причому від неї ж могли відбирати потужність і гідропідйомник кузова, а в перспективі і лебідка. Міжосьовий диференціал теж помістили в роздатці – ще одне технічно гарне рішення.


Перші КрАЗи в Кременчуці збирали стапельною методою. Але з часом добовий випуск наростав і був запущений конвеєр

Читайте також: КрАЗ продав на експорт тягачі з подвійними кабінами

Такі складні агрегати, як редуктори задніх мостів, для спрощення обслуговування і ремонту зробили однаковими. Так, через це довелося використовувати два зайвих кардана, але вони куди простіші по будові, ніж модний прохідний міст.


Звичайно, КрАЗ-222 мав недоліки, головними були недостатня довговічність шасі. В наступних моделях завод виправляв проблеми

Але на конструкції КрАЗу не намагалися економити, більшість деталей зроблені з великим запасом міцності. Рульове управління і гальма “обслуговуються” розвиненою пневматичною системою, підйомник кузова активується двома гідроциліндрами з цілою системою кінематики. Для надійного пуску в будь-які морози “Дніпро-222” комплектувався чотирма акумуляторами і двома системами передпускового підігріву.

Читайте також: Яким був перший ЛуАЗ: історія секретного автомобіля

На цьому фоні може здатися архаїзмом кабіна з дерев'яним каркасом, але сенсу у складному оснащенні для її виробництва цілком з металу заводчани не знайшли ні тоді, ні пізніше. Не даремно, адже деревина збереглася у каркасі кабіни аж до 1990-х років.


Протягом усього радянського періоду саме самоскиди домінували в модельній лінійці Кременчуцького автозаводу

Таким був перший КрАЗ. До літа 1964 р. було випущено 11641 самоскидів “Дніпро-222”. Машина працювала на всіх найбільших будівництвах Союзу в усіх його кліматичних зонах, а також на видобутку корисних копалин – у важких умовах рудників, кар'єрів і розрізів. Експортна модифікація “Дніпро-222Э” поставлялася в 26 країн світу – до Польщі, Об'єднаних Арабських Еміратів, Югославії, Східної Німеччини, Куби, В'єтнаму та в інші.


Аж до розпаду СРСР самоскиди лінійки КрАЗ, що ведуть родовід від "Дніпро-222", були основними на всіх гігантських будівництвах країни

Як показав час, цією моделлю “Дніпро-222” була закладена на довгі роки вперед логіка і харизма КрАЗів всіх поколінь: невибагливість, міцність, ремонтопридатність. Всупереч ринковим тенденціям, заводчанам вдалося зберегти цю раціональність і здорову прагматичність, необхідну для важкої будівельної та армійської техніки в більшій мірі, ніж “легковий” комфорт та динаміка. До речі, наступного разу ми поговоримо про офіційні результати порівняльних випробувань КрАЗів та самоскидів-іномарок.

Читайте також: Зроблено в Україні: чому ми можемо пишатися “горбатим”