Вміщуємо більше літрів: як самостійно заправити машину

Сучасні автомобілі здебільшого не пристосовані до хитрих маніпуляцій водія біля заправочної горловини. Та й вітчизняним сервісом ми відверто кажучи, розбещені – далеко не в усіх країнах світу на АЗС є заправники, які працюють біля бензоколонок: дуже часто пальне з пістолета у бак заливають самі водії.

Щобільше, на деяких європейських АЗС навіть скрапленим газом LPG водії заправляються без допомоги персоналу! На жаль, деякі українські заправки в умовах війни теж звернулися до такої практики.

Деякі каністри, що є сьогодні у продажу, мають “хобот” для заправки. Але перед покупкою варто перевірити, чи підходить він до вашого авто.

Але у заправці машини немає нічого хитрого. Ми поговоримо тут про заправку як з пістолета бензоколонки, так і з каністри (або пластикової пляшки).

Як заправитися на АЗС

Щоб зі шлангу бензоколонки пішов бензин, потрібно дві речі. По-перше, оператор АЗС на своєму комп’ютері має дати колонці команду відпустити певну кількість певного сорту пального – і воно потече з відповідним чином маркованого пістолета: А-95, 95 “Преміум”, “Дизель” тощо. А по-друге, на пістолеті повинен бути натиснутим “спусковий гачок” – важіль клапана.

Читайте також: Що робити під час стояння в черзі на заправці

“Спілкування” з зазначеним клапаном, певно, є найскладнішим моментом для автовласника без досвіду самостійної заправки. Так, з одного боку, є позитивний нюанс – спусковий гачок можна зафіксувати у натиснутому стані окремим стопором, щоб не тримати його весь час, поки триває подача пального по шлангу. Завдяки цьому фіксатору можна навіть залишити пістолет у горловині бензобака із натиснутим клапаном і піти до оператора – замовляти свою порцію пального. Поки ви будете ходити, колонка наллє бензин у бак.

На пістолеті бензоколонки водій має знати про дві речі – важіль головного клапана та його фіксатор.

З другого боку, в паливороздавальному пістолеті є запобіжний пристрій – клапан відсічки, який автоматично припиняє подання пального, коли бак наповниться. Неприємність у тому, що часто надто чутлива відсічка спрацьовує не через наповнення бака, а через хвилю рідини, яка випадково утворюється у горловині. В умовах дефіциту пального, коли кожен хоче залити максимально можливу кількість літрів, це дуже небажаний момент. Але з надто нервовим датчиком можна домовитися.

Коли спрацює запобіжний клапан переповнення (ви зрозумієте про це з клацання в пістолеті та зупинці лічильника на колонці), треба витягнути пістолет з глибини горловини – але не до кінця! – і почати поволі знов натискувати спуск пістолета, аж доки з нього знову не потече пальне. Далі тиснути на гачок не треба, намагайтеся тримати потік палива слабким аж до остаточного наповнення бака або до вичерпання замовленого ліміту.

В деяких країнах на АЗС в принципі відсутні хлопці-заправники: клієнти вправляються з пістолетом самотужки.

Отже, алгоритм заправки автомобіля без участі професійного заправника найчастіше має такий вигляд:

• Під’їхавши до колонки, ви зупиняєте двигун і відкриваєте горловину бензобаку.
• Можна спочатку вибрати потрібний пістолет, і вставивши його в бак, йти в приміщення АЗС замовляти й оплачувати пальне. А можна відразу йти до оператора, залишивши усі маніпуляції з пістолетом на потім.
• Повернувшись до машини, натискуйте спуск пістолета та слідкуйте за поданням пального за лічильником. Пістолет краще тримати рукою, хоча на більшості машин він впевнено тримається горловині і сам.
• Коли подання пального в бак припиниться, з’ясуйте причину – або замовлена порція вже у баку, або автомат відсічки зупинив помпу через переповнення баку чи зустрічну хвилю пального у горловині. У другому випадку спробуйте долити пальне за описаною вище методикою.
• Після остаточної зупинки помпи (як правило, її роботу чути біля колонки) не поспішайте відразу витягувати пістолет з горловини – часто пальне продовжує надходити і після цього.
• Якщо цифра залитого палива на лічильнику збігається з оплаченою вами, вішайте пістолет на колонку, закривайте бак і від’їжджайте.

Водієві, який заправляється самостійно перші рази, можна порадити насамкінець, перед тим як зрушити з місця, подивитися зовнішнє у дзеркало заднього виду, аби ще раз переконатися, що він не залишив пістолет у баку. Таке трапляється внаслідок хвилювання або через те, що хтось відволікав водія у момент завершення заправки.

На американських АЗС запобіжна розривна муфта вбудована в основу шланга, на європейських – у пістолет. Останнє фото – колонка без розривної муфти.

Як заправитися з каністри

Каністра та класична для наших днів п’ятилітрова пляшка-баклажка – доволі поширений сьогодні спосіб транспортування бензину та дизпалива. За умов нестачі пального на АЗС кожен водій зрадіє такому “постачанню” – але не кожен зможе заправити його у бак. Складність тому, що в сучасних автомобілів заправна горловина дуже вузька, а, крім того, має клапан у вигляді металевої пелюстки. Обійти ці проблеми можна у два способи:

• Використати лійку з тонким носиком;
• Скористатися замість лійки шлангом.

Придбати тонку лійку не велика проблема, в магазинах та на авторинках такі відомі як “лійка під клапан“. Зручною буде воронка з косим розташуванням носика, оскільки горловини у сучасних легковиків розташовані на боковині кузову.

Лійка пряма, лійка коса, лійка тонка “під клапан” та шланг діаметром 8–10 мм – основний інвентар для заправки автомобіля поза межами АЗС.

Коли немає можливості придбати лійку в магазині, можна зробити імпровізовану воронку з 1,5 – 2,0-літрової пляшки, обрізавши дно. Але в такому випадку для того, щоб відкрити клапан, доведеться пропустити через нього, наприклад, товстий дріт – який потім треба акуратно витягнути, натискуючи пелюстку клапана пальцем або, скажімо, олівцем. Так само слід діяти і при використанні “товстої” лійки, не пристосованої “під клапан”.

Читайте також: Що зробити, аби машина споживала менше пального

У дизельних автомобілів останніх поколінь в горловині може стояти запобіжний клапан, який не дає встромити тонкий “бензиновий” пістолет (і відповідно, тонку лійку). Обдурити його, натиснувши на пелюстку шлангом, не вдасться – клапан відкривається, коли на нього тиснуть відразу у кількох точках по периметру. Тому треба мати лійку відповідного “великого” діаметру або оригінальну воронку-перехідник.

Заправка автомобіля через шланг

Якщо з лійкою з якоїсь причини не складається, можна заправити машину з каністри через шланг. Під шлангом в даному випадку радимо розуміти еластичну синтетичну трубку діаметром 8 – 10 мм. Схема така: каністра ставиться поряд з заправною горловиною на щось, що буде вище рівня бака – наприклад, на багажник, якщо у вас седан. В пальне до самого дна занурюється шланг і…

Це зворотній процес – громадянин зливає бензин з бака в каністру. Якби він узяв тоншу трубку, йому було б легше. Але зі своїм шлангом він виграє час.

Тут доведеться зробити те, чого не радять лікарі і екологи: другій кінець шланга треба взяти до рота і рішуче засмоктати через нього ваш бензин. Точніше, зробити вигляд, що ви хочете його засмоктати, а насправді після двох-трьох (залежить від діаметру і довжини шланга) потужних “підсосів” переставити шланг з рота в бак. За законом судин, що сполучаються, пальне піде вниз – тобто в бак, і вашим завданням буде лише слідкувати, аби шланг не був надто закручений на дні каністри і не опинився вище рівня пального. Якщо процедуру “людина-насос” доведеться повторювати, перш радимо продути шланг, щоб видалити з нього залишки пального та його пари.

Рекомендація “Авто 24”

Коли ви знаєте, що доведеться власними руками заправляти автомобіль, майте при собі рукавички, а також – вологі серветки. Використання цих засобів допоможе не принести з собою до салону запах нафтопродуктів. А якщо планується заправка через шланг, добре мати також під рукою приємний солодкий напій, аби прополоскати у роті після малоприємного контакту зі гумою або пластиком.

Читайте також: Як придбати більше пального на АЗС великих мереж