Умілець зі старої "шістки" зробив майже сучасний електромобіль

Переставляти олдтаймер або янгтаймер на електрохід придумали не сьогодні – перші ретро-“Жуки” та ретро-Porsche на акумуляторах з’явилися у продажу ще десяток років тому. Такий варіант дає фанатові вінтажної техніки змогу користуватися своєю улюбленою машиною без проблем, пов’язаних з експлуатацією старої техніки.

І зовні, і в інтер’єрі ці електричні “Жигулі” нічим не відрізняються від стандартних бензинових – так захотів автор проєкту.

Адже навіть при ідеальній реставрації, навіть при необмеженому бюджеті власника, навіть в ідеальних умовах користування відновлений ретрокар не може бути таким надійним та таким безпечним на дорозі, як сучасні машини. При тому сучасний електричний привід позбавляє стару машину багатьох проблем – починаючи зі слабкої динаміки й закінчуючи непередбачуваністю відмов у дорозі.

Читайте також: Що зробити, щоб машина споживала меньше пального

Автор представленого тут проекту на ім’я Фаррух взяв за основу ВАЗ-2106 пізніх серій, в технічному плані близьку до ідеального стану. Головним бажанням його було зробити електромобіль, а те, що в якості прототипу він обрав “Жигулі” – бажання здивувати оточуючих.

“Лада” з електроприводом: концепція

Конструкція електромобіля на базі “Жигулів” була детально продумана ще перед початком робіт. Концептуально машина мала зберегти класичне компонування – з заднім приводом та переднім розташуванням силового агрегату.

Завдяки точному розрахунку під капотом “Жигулів” помістилося багато компонентів: батарея, контролер, конвертер, два компресори, “пічка”...

На своїх місцях залишилися нерозрізний задній міст, карданний вал і навіть коробка передач. В принципі, “чотириступка” електромобілю необов’язкова, але це гарний спосіб обійтися без саморобного (або китайського) редуктора невідомої надійності. Зчеплення позбулися як атавізму епохи ДВЗ. Забігаючи наперед скажемо, що передачі під час руху в електро-“Жигулів” все одно можна перемикати, зокрема, щоб змінити темп прискорення.

Не потрібно було переробляти і ходову частину, оскільки вагові показники електроВАЗу в цілому збереглися в межах первинної бензинової комплектації. Так, додання важкої батареї (170 кг) компенсувалося “скасуванням” не менш важкого (120 кг) двигуна внутрішнього згоряння та його допоміжних систем. Рознесене розміщення акумуляторів (про це читайте нижче) дозволило зберегти у прийнятних межах розподіл маси за осями.

Триповерхова “етажерка” з 16-а акумуляторами помістилася під капотом над двигуном, а плаский блок з 14-ти акумуляторів – під підлогою багажника.

Для збереження функціональності підсилювача гальм довелося встановити електричну вакуумну помпу з ресивером. Крім того, машина отримала автономний опалювач салону, розміщений під капотом. Він працює на дизпаливі, тому в холодний період року гріє не лише пасажирський салон, а й батарею – це буває потрібно в сильні морози перед початком поїздки, адже зазвичай під час активної роботи літій-іонні акумулятори гріють себе самі.

Не забули і про комфорт – “шістка” отримала кондиціонер, адже автомобіль будувався для експлуатації у південній країні.

Читайте також: Коли мало бензину: альтернатива автомобіля в умовах війни

Електропривід “шістки”

“Жигулі” тепер приводить у рух електричний двигун – трифазний асинхронного типу, потужністю 10 кіловатів, він живиться перемінним струмом номінальною напругою 96 вольт. Оберти мотора регулюються шляхом зміни частоти струму, за це відповідає електронний акселератор та контролер, який комутує струм до 500 ампер.

Електромотор з МКП з’єднали не перехідною плитою, а зварною рамкою з кутика. Двигун поставили на штатні подушки ВАЗу через додаткову раму.

Тепер про найцікавіше – акумуляторну батарею. Її напруга – 108 вольт, ємність – 33 кВт-год, запас енергії становить 325 А-год. Батарея набрана конструктором самостійно з 30 акумуляторних блоків. Кожен блок своєю чергою складається зі стандартних 3,6-вольтних елементів LG Е63. Блоки згруповані у два модулі, на 16 та на 14 блоків, перший встановлений під капотом над двигуном, другий – у підлозі багажника. Там же – точніше, під задньою полицею салону – закріпили зарядний пристрій потужністю на 3 кВт, який заряджає батарею від домашньої електромережі 220 В. При цьому багажник залишився здебільшого вільним та зберіг свою функціональність.

Випробування показали, що повного заряду батарей електро-“Жигулям” вистачає на реальні 200 – 250 км пробігу, що дуже непогано для автомобіля такого розмірного класу і такої схеми трансмісії.

Електричну “шісттку” від бензинової відрізняє одна-єдина дрібниця, і вона помітна на цьому фото.

Насамкінець залишилося додати, що власник принципово залишив інтер’єр та зовнішність ВАЗ-2106 цілком штатними – як то кажуть, “в оригіналі”. Про те, що перед вами електромобіль, можна зрозуміти лише зазирнувши під… задній бампер: на місці вихлопної труби символічно сховали розетку зарядного пристрою.

Читайте також: Без бензину: що можна придбати з альтернативного електротранспорту