Як водію довести у суді, що він не був п’яним за кермом

Стаття130 Кодексу України про адміністративні правопорушення використовується поліцейськими для документування керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або відмова від проходження огляду на стан сп’яніння.

Покарання це правопорушення, якщо воно вчинене вперше протягом року, передбачає штраф у розмірі 17 000 грн з позбавленням на рік права керування транспортними засобами. Повторення протягом року цього правопорушення матиме більш суворі наслідки.

До речі які стадії алкогольного сп’яніння неприпустимі для водія

Така суворість покарання абсолютно обгрунтована, адже керування авто у стані сп’яніння досить часто призводить до ДТП, нерідко – з тяжкими наслідками. Але якщо водій був абсолютно тверезий, а недобропорядні поліцейські склали на нього протокол за “130-ю” безпідставно (наприклад за те, що водій намагався обстоювати свої права під час зупинки – що буває нерідко) – неодмінно потрібно доводити в суді свою невинуватість.

Якщо цього не зробити, суд, який розглядатиме такий протокол, може формально підійти до вирішення справи і у випадку відсутності обгрунтованих пояснень водія притягнути його до передбаченої відповідальності.

“У своїй адвокатській практиці я неодноразово стикався з незаконно складеними протоколами на водіїв за статтею “130”, – говорить адвокат Ігор Тетеря. – Однак треба пам’ятати, що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння може бути пред`явлена не будь-якому водію, а лише тому, в якого встановлені ознаки сп`яніння”.

Відмова проходити огляд на стан сп’яніння

Відмова водія проходити огляд на стан сп’яніння сама по собі є правопорушенням, яке карається на рівні зі встановленням у водія стану сп’яніння. Тому поліцейський має проводити огляд за допомогою апарату Drager або направити водія у лікувальний заклад лише у випадку, якщо він помітив ознаки сп’яніння.

Встановленими законодавством ознаками алкогольного сп’яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови; виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, у разі відсутності у водія жодної з наведених ознак сп’яніння потрібно акцентувати увагу судді на цьому. В більшості випадків, якщо в поданих поліцейським доказах не буде очевидним наявність хоча б однієї з необхідних ознак сп’яніння, відмова від вимоги поліцейського пройти огляд не буде вважатись правопорушенням і справу може бути закрито.

Також часто поліцейські самі провокують водія на відмову від проходження огляду і тільки дочекавшись неоднозначної чи емоційної відмови, одразу ж беруться складати протокол. На це також потрібно звертати увагу судді при перегляді відео з нагрудної камери поліцейського, яке повинно бути наявне в матеріалах справи.

Для усунення сумнівів у судді щодо того, чи перебував водій у стані сп’яніння і чому відмовився проходити огляд, бажано невідкладно після складення протоколу звернутися до медичного закладу, який проводить лабораторні дослідження на предмет наявності стану сп’яніння. Висновок з такого закладу про не перебування водія у стані сп’яніння буде гарним доказом відсутності у його діях ознак правопорушення.

Як показує практика, навіть за наявності чіткої відмови водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп’яніння за відсутності у нього ознак сп’яніння і за наявності у подальшому зробленого висновку медичного закладу про не перебування особи у стані сп’яніння, суд нерідко закриває таку справу.

До речі яка процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння

Встановлення у водія стану сп’яніння

Якщо ж водій був тверезим, але після огляд ніби-то виявилось, що він перебуває у стані сп'яніння, то стратегія захисту у суді залежить від обставин такого огляду.

Водію необхідно довести судді, що результати огляду є недостовірними, зокрема в результаті проведення його з порушенням встановленої законодавством процедури.

Так, проведення огляду з порушення встановленої законодавством процедури зумовлює недійсність результатів такого огляду. Обставин, що свідчать про порушення процедури проведення огляду і є підставою для його недійсності, може бути багато.

Якщо огляд проводили поліцейські на місці зупинки, то такими обставинами можуть бути:

• проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння без залучення свідків;
• не направлення водія у медичний заклад для проведення огляду після відмови водія визнавати результати огляду проведеного поліцейським;
• відсутність сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яким здійснювався огляд тощо.

Якщо огляд здійснювався у медичному закладі, такими обставинами можуть бути:

• проведення огляду неуповноваженим державою медичним закладом на проведення таких оглядів або лікарем, який не пройшов спеціального навчання для їх проведення;
• неналежне відібрання зразків біологічного матеріалу для огляду;
• недоліки у складених лікарем документах за результатами огляду;
• проведення огляду неналежними засобами та у неналежний спосіб тощо.

Наприклад, спірним у судовій практиці є та обставина, яким чином має проводитись огляд на стан наркотичного сп'яніння водія. Медичні заклади часто проводять такі огляди за допомогою експрес-тестування. Хоча законодавство передбачає, що для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язковим є проведення лабораторних досліджень. Чи є проведене у медичному закладі експрес-тестування лабораторним дослідженням чи ні - однозначної відповіді, ані законодавство, ані судова практика не дає - одні судді вважають, що є, а інші, що ні.

Щоб породити сумніви у судді у належності проведеного огляду, бажано перевірити сертифікат відповідності експрес-тесту, долучити до матеріалів справи інструкцію для використання експрес-тесту, у яких часто зазначається, що він є попереднім і його результат може бути помилковим та потребує додаткової перевірки тощо.

Разом з тим, для повного розвіяння сумнівів у судді бажано заявити клопотання про проведення повторного дослідження відібраних біологічних зразків, які при проведенні огляду відбираються у дві ємності, одна з яких має зберігатися у медичному закладі протягом 90 днів.

Якщо при повторному дослідженні буде встановлена відсутність відповідних речовин у біологічному матеріалі, або якщо такі біологічні зразки не збереглись - справу буде закрито.

Також цікаво суд вирішив, що поліцейський - не свідок правопорушення

Інші підстави для закриття справи

Іншими підставами для закриття справи можуть бути:

• не доведення поліцейським перебування водія за кермом у стані сп’яніння;
• неповне фіксування поліцейським на відеореєстратор обставин виявлення правопорушення, що може свідчити про приховування якихось важливих обставин;
• недоліки у складеному поліцейським протоколі, зокрема складення його раніше від отримання результатів огляду на стан сп’яніння тощо;
• відсутність інших беззаперечних доказів вчинення відповідного правопорушення - адже саме поліцейський має надати суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про вчинення водієм відповідного правопорушення.

Разом з тим, слід мати на увазі, що кожна справа є індивідуальною і потребує детального вивчення для визначення ефективної стратегії захисту з метою якнайкращого захисту особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, якщо на вас складено протокол за “130-ою” і ви впевнені у своїй невинуватості, бажано серйозно підійти до захисту своїх прав в суді та розробити ефективну стратегію захисту в залежності від наявних обставин справи, або звернутись до професійного адвоката, який зробить це за вас.