Успішний громадянин багатої європейської країни розважається тим, що ганяє на вінтажному скутері у вільний час? Нічого дивного, багато хто так робить. Але ж мова – не про недільні покатушки, а про мандрівку буквально довкола світу – у 27 000 кілометрів… Для чого він таке зробив?
“Не так багато людей залишилося з таким духом”. Німецький скутерист Маркус Маєр сказав це про свого мандрівика-побратима, але він сам у числі тих людей, хто годен проміняти всі радості благополучного суспільства на свободу. Свободу їхати куди хочеш, бачити що хочеш, свободу шукати для себе труднощі і пригоди.
Сорока чотирирічний Маркус Маєр знайшов для себе найкращий спосіб подорожувати світом – на класичному скутері. Крім іншого, це надійний спосіб перевірити себе (всі фото тут – Markus Mayer)
Вісім років тому Маркус розпочав своє друге, паралельне життя. Відпрацювавши рік як звичайний німецький громадянин, він брав відпустку, сідав на заздалегідь підготований скутер Vespa і вирушав у тривалу подорож. Вибір транспорту був принциповим, адже він так само легко міг би придбати мотоцикл туристичного класу або ж підходящий автомобіль. Але так було нецікаво.
Читайте також: Економимо бензин: як обрати скутер
Маркус Маєр обирає виключно тривалі маршрути. Наприклад, він об‘їхав по периметру всю Західну Європу, кілька разів влаштовував тури по кількох країнах Старого Світу відразу, встановив рекорд, подолавши 10 країн за 24 години (тривалість 1691 км). Він двічі перетнув США за класичним маршрутом “Від узбережжя до узбережжя” (10 тис. км, 52 дні у дорозі).
Навколо світу за 80 днів
Але найбільшим досягненням Маркуса Маєра стала навколосвітня подорож, яку він звершив за класичні “жульвернівські” 80 днів. Позаду залишилося 18 країн, 3 континенти, було подолано 27 тис. км плюс ще 20 тисяч – на суднах, паромах, потязі та авіалайнерах. В середньому у тій поїздці скутер Маркуса долав 399 км в день, хоча в районі Владивостока добовий пробіг сягнув 690 км.
Маркус принципово мандрує сам: без пасажира, без колег на скутерах, без фургона супроводження. Все, що йому потрібно, він везе з собою.
За 80 днів скутер “спожив” 1100 л бензину, 24 літри оливи (двигун двотактний, але про це нижче), задні гальма, 2 шини, 2 свічки, 2 комплекти зчеплення та 3 комплекти безконтактного запалювання.
Протягом мандрівки було сталося кілька незначних ДТП, а також 4 напади тварин – одного бика та трьох собак. Частину шляху Маркус проїхав зі зламаною ключицею – одне з падінь на старій дорозі у Сибіру було невдалим. Не маючи жодного прихистку, крім маленького намету, він пережив шторм у Чорногорії, тайфун у Сибіру, по одному урагану на Гаваях та у Вірджинії.
Двічі у мандрівника закінчувався бензин, хоча до 7-літрового бака він завжди мав як мінімум 5 л у запасі.
Ями на шляхах – один з найстрашніших ворогів мандрівника на скутері. Зустріч з ними його 10-дюймових коліщат призводить до падіння і травм.
Щодо запасів – весь свій багаж Маркус традиційно уміщує на передньому та задньому багажниках, і вага його складала 45 – 50 кг. Сюди входили туристичне спорядження, їжа, аптечка, запчастини та пальне. Щодо зброї для самооборони мандрівник нічого не повідомляє, але не приховує, що у молодості був десантником і має відповідну підготовку.
Чому скутер і чому Vespa
Моторолери Маркус полюбив ще у юності, коли мешкав у баварській глибинці, де не було розвиненого громадського транспорту. Саме італійську марку він обрав через її канонічність, адже саме з цього бренду починалося колись поширення скутерів у Європі та й у цілому світі.
Вага багажу Маркуса у його 80-денній навколосвітній подорожі – не більше 50 кг. Це намет, спальник, запчастини, пальне, продукти.
Для навколосвітньої подорожі Маркус зі свого зібрання обрав три вінтажні моделі з механічною коробкою передач та двотактним двигуном об’ємом 125 – 175 “кубиків”. При цьому цікаво, що цей діапазон кубатур стосується одного першого скутера. Це він подолав найважчу частину маршруту через Європу, Кавказ, Сибір та Казахстан, і на ньому довелося двічі міняти циліндр – і кожного разу запчастини були різного “калібру”, через що змінювався робочий об’єм моторчика.
Читайте також: Чи потрібні водієві скутера техпаспорт і права
Особливо нагадаємо, що такі “Веспи” мають всього лише 10-дюймоваі колеса, м’яко кажучи, не дуже придатні до поганих шляхів, якими йшов маршрут поза межами Європи. Між тим, на рівному асфальті скутери Маркуса розвивають до 110 км/год – звісно, не з повним навантаженням. Природньо, що всі три екземпляри перед далекими поїздками проходили ретельну технічну підготовку.
Скільки це коштує
Мрія дорого далася Маркусу – щоб стати вільним, йому, як він сам розповідає, довелося відмовити від усього: гарної роботи, коханої дівчини, квартири, рахунку в банку… Перед виїздом у свій найдовший пробіг він позбувся усіх обов’язків – у нього не було навіть контракту з мобільним оператором.
Мандрівник рухався протягом 8 – 16 годин на добу. Він мав укластися у 80 днів, але завжди залишав собі час на спілкування з природою та фотографування.
Маркус не заробляє на своїх мандрівках, він не є обличчям марки Vespa і не має генерального контракту з якимось брендом нафтопродуктів. Йому не завжди вдається компенсувати навіть частину своїх витрат на пальне і їжу. Так само як і роботодавці, грошовиті спонсори воліють мати справу з більш форматними особистостями, аніж екстремальний райдер.
Відтоді, як Маркус захопився далекими автономними подорожами, у нього не стало дружини. “Жінки говорять, що їм подобаються заповзятливі чоловіки, але тільки доти, доки він не опиниться на її дивані”, - сміється мандрівник
Маркус мандрує не заради грошей, тому не продає свої фото з поїздок (хоча робить професійні кадри) і не пише після повернення книжок. Але він бере участь у благодійних пробігах заради допомоги хворим дітям.
Маркус у дорозі двічі “капіталив” двигун цієї Vespa, не говорячи про дрібні ремонти. Цей екземпляр взяв на себе найважчу частину навколосвітньої подорожі.
До речі, саме гроші – головне гальмо його грандіозних турів. Адже він змушений працювати по кілька років, щоби накопичити кошти на наступну поїздку. Наприклад, до своєї 80-денної подорожі навколо світу він готувався три роки, а після неї змушений був оселитися у своєму старенькому фургоні – квартира була не по кишені.
Так само через економію коштів у навколосвітній подорожі він використовував не одну, а три “Веспи”. На першій він вирушив з дому на схід, подолав нею Європу, Туреччину, Казахстан, Росію, Корею. Потім залишив її на Далекому Сході і переправився на судні через Тихий океан до США, де у Сан-Дієго на нього чекала його друга Vespa, залишена ним там під час минулорічної американської подорожі “Від узбережжя до узбережжя”. Перетнувши всю Америку, Маркус облишив другий скутер і (після перельоту через Атлантику) пересів на третій в Іспанії.
У Маркуса гарна освіта, він знає кілька мов, але зізнається, що майже щоразу після повернення додому йому доводиться подовгу шукати роботу: роботодавці часто побоюються брати до себе настільки вільну, незалежну людину.
Маркус Маєр аж ніяк не професійний мандрівник. Але далекі подорожі зробили його справжнім філософом. А можливо, навпаки.
Маркус Маєр: “Життя – це більше, ніж їжа, питво, секс, сон та робота за долар, а також приголомшливі заняття у вихідні, такі як перегляд футболу чи телевізора, наркотики чи алкоголь... Подорож — це лише один із багатьох способів рости і вчитися, і ви навіть можете зробити це, щоб зробити свій внесок. Це один із багатьох способів погоні за реальним життям, але не єдиний! Твоє життя – твій вибір!”
Читайте також: 1 літр бензину на день їзди: обираємо скутер за 400 доларів