Авто з заднім приводом: плюси і мінуси, принцип роботи

Компоновка із переднім розташуванням двигуна і задніми ведучими колесами не дарма називається також класичною. Вона прийшла з тих часів, коли автомобілі не були досконалими та надійними, і кожен вузол потребував персональної уваги – змащування, налагодження, ремонту.

Розташування двигуна спереду, а ведучого мосту ззаду називають класичним компонуванням, адже ця схема домінувала протягом 70 років.

Такий підхід визначив послідовне розташування агрегатів, які розтягнулися мало не на всю довжину авто. Спереду двигун, потім зчеплення, за ним коробка передач, тоді трансмісійний (найчастіше карданний) вал і нарешті ведучий міст із головною передачею та піввісями, що передають обертовий момент до кожного задніх коліс. Саме таке рознесення спричинило більшість недоліків заднього приводу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як перевіряти трансмісію при виборі машини

Мінуси заднього приводу

• Більша схильність до заносу на слизькій поверхні
• Менш упевнений рух на снігу та на слизькому
• Менше місця в передній частині салону, в районі підлоги і в багажнику
• Потенційно більше точок зношування, де можливе виникнення зносу та люфтів

У класичної компоновки є ще деякі мінуси, але вони мають значення перш за все для виробників: більша матеріаломісткість, гірша технологічність, а відтоді – більша собівартість.

На потужних автомобілях привід задньої осі тягне за собою ускладнення конструкції кузова, до якого кріпляться ведучий міст та трансмісійний вал

Але даремно задній привід вважається архаїзмом – у нього є свої переваги, які в першу чергу стосуються користувачів.

Переваги заднього приводу

• Більш комфортна робота трансмісії. Довгий карданний вал та вбудовані муфти пом’якшують пікові навантаження, які виникають то з боку двигуна, то з боку коліс.
• Більші можливості отримати задоволення від керування. Задньопривідним авто цікавіше керувати при активній їзді: подолання поворотів, керований занос, динамічне прискорення. Потужні задньопривідні автомобілі при старті “присідають” на задні колеса і завантажують їх, уберігаючи від пробуксовування.
• Простіший ремонт трансмісії. Кожен агрегат можна ремонтувати окремо: зчеплення, КП, міст, кардан, не демонтуючи весь силовий агрегат разом.
• Як правило, менший радіус розвороту (через більший виворіт передніх коліс)
• Занос на задньому приводі менш небезпечний, адже його простіше виправити на інтуїтивному рівні, просто “скинувши газ”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де можна було купити “Жигулі” з автоматом

Де застосовується задній привід

В наш час сфера застосування класичного компонування звузилася до кількох специфічних сегментів: потужні спорткари, преміальні седани (в першу чергу з претензією на спортивність) та рамні пікапи. У першому випадку причина – в можливості отримати більш гострі почуття від керування на швидкості та на звивистій дорозі, у другому – в більш плавному русі. Щодо легкої комерційної техніки, то тут береться до уваги краща ремонтопридатність задньопривідних машин та дешевизна карданів у порівнянні із ШРУСами.

Карданна передача на задній ведучий міст – доволі громоздкий та важкий вузол, який, однак, довговічний і не вимагає догляду

Ще один притулок класичного приводу – автомобілі застарілих, давно спроектованих моделей типу наших “Жигулів” та Hindustan Ambassador, які випускалися ще й у ХХ столітті.

Рекомендація Авто24

Якщо ви свідомо шукаєте для себе машину із заднім приводом, прийміть наші вітання: ви справжній поціновувач. Але у випадку із вживаним екземпляром будьте готові до певних проблем із запчастинами, адже це напевне буде машина або дуже стара, або преміального класу. Втім, щирих автоманів це не зупиняє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коробка передач: робот, автомат чи механіка – в чому різниця