Пацюкам сподобалось їздити на автомобілях: відео

Вчені навчили їздити щурів на маленьких автомобілях. За приїзд в певну точку пацюки отримували смаколик. Але потім вони почали їздити за їжею, навіть якщо пішки – швидше. Все, як у людей!

В цих дослідах щурам не потрібно було наприкінці дослідження складати іспит з водіння, але їх робота дала для вчених багато наукового матеріалу. Про цю подію пишуть в Live Science та інших рейтингових ресурсах.

За словами куратора проєкту доктора Келлі Ламберт, щури відчували себе більш розслабленими під час виконання завдання. Така поведінка піддослідних допомагає вченим у розробці нефармацевтичних методів лікування психічних захворювань.

Читайте також Вчені винайшли новий процес переробки акумуляторів: революційне рішення

Для проведення досліду спочатку збудували крихітний електромобіль, встановивши на ходовій базі з батарейкою та електромотором прозору кабіну. Це був звичайний пластиковий контейнер для круп.

Всередині змонтували простенькі важелі керування. Там були на вибір варіанти їзди – вперед, назад, вибір руху трьома смугами – лівою, правою чи центральною.

Щоправда, спочатку не все виходило. Після проб і помилок все-таки з’ясувалося, що розумові здібності щурів у цій справі суттєво розвивалися. Щурі з часом усвідомлювали, як рухатися вперед чи назад. Для цього вони натискають на потрібний важіль, що діє є як педаль газу. Повороти, розвороти також засвоїли.

Невдовзі вони керували з дивовижною точністю, оскільки слід було доїхати до того місця, де лежало частування з кукурудзяних пластівців. Така поведінка підтвердила ідею про те, що складне середовище покращує нейропластичність: здатність мозку змінюватися протягом життя у відповідь на вимоги навколишнього середовища.

Щури проявляли інтенсивну мотивацію до навчання водінню, часто стрибали в машину та запускали "важільний двигун" ще до того, як їхню машину ставили на трасу. Це свідчить про те, що вони з нетерпінням чекають поїздки. Експерименти почалися ще у 2019 році. Відтоді неодноразово міняли піддослідних, і щоразу отримували дивовижні результати – пацюки дуже розумні.

Прогрес був на всіх етапах. Особливо у дітей тих щурів, які вже навчилися їздити. Їх потомство швидше опановувало навички їзди. Якщо спочатку гризуни навчалися базовим рухам, таким як залізти в машину та натиснути на важіль, то згодом на практиці ці прості дії перетворилися на складнішу поведінку піддослідних. Наприклад, керування автомобілем до певного пункту призначення.

Читайте також Британські вчені створили автомобіль для навчання водінню

Тут вчені виявили ще одну суттєву деталь поведінки. В експериментах брали участь щурі, вирощені в лабораторії та взяті з природного середовища, тобто виловлені на волі.

З’ясувалося, що щурі "з волі" були значно кращими водіями, ніж лабораторні щури. Вони еволюціонували швидше, хутчіше знаходили потрібні рішення, вправніше маневрували.

Читайте також: Щурів навчили керувати автомобілем: відео

Після випробувань дослідники взяли у гризунів гормон стресу кортикостерон, а також дегідроепіандростерон, антистресовий гормон. Усі щури мали вищий рівень дегідроепіандростерону, що, на думку вчених, могло бути пов’язано із задоволенням від вивчення нових навичок.

Такі результати можуть виявитися корисними для майбутніх досліджень лікування різних психічних захворювань.

"Не існує ліків від шизофренії чи депресії, і нам потрібно надолужити згаяне. Я думаю, що нам потрібно дивитися на різні моделі тварин і різні типи завдань, оскільки поведінка може змінити нашу нейрохімію", – зазначила доктор Ламберт.

Вчені зробили висновок, що водіння покращило настрій щурів, заспокоїло та принесло задоволення. Вони вирішували керувати автомобілем навіть тоді, коли могли дістатися до смачних пластівців швидше пішки. Однак для втіхи вони вибрали транспортний засіб, тому що водіння забезпечувало їм стимуляцію та контроль, робило їх щасливими.

Читайте також Жінка жила в мінівені разом з трьома сотнями щурів (відео)

Це відкриття свідчить про те, що у щурів водіння також може бути джерелом задоволення – є насолода водіння як процесу, а не від бажання дістатися до місця призначення.