Подільський міст можуть відкрити вже через рік

Про Подільський міст говорять і кияни, щоправда, їх риторика інша - просять змінити проект так, щоб шляхопровід не заважав тим хто проживає поблизу будівництва.

Читайте також: На Подільському мосту демонтували тимчасові опори

"Великий Київ" дізнався, що саме планується зробити в цьому році, коли чекати закінчення будівництва, чи змінять проект. А також - чи задоволені колишні жителі Русанівських садів, чиєю власністю довелося пожертвувати заради будівництва.

Естакади і з'їзди

Одним з найбільш цитованих повідомлень влади за останній час стала новина про демонтаж тимчасових опор Подільського мостового переходу, яку оприлюднив заступник голови КМДА Дмитро Давтян, який займається питаннями транспортної інфраструктури.

"Роботи завершилися напередодні з випередженням графіка майже на місяць. На черзі зрізання тимчасових опор до рівня метропроїзду. Демонтовані також і шпренгелі. Крім того, триває заварювання вікон на арці, установка і зварювання консольних плит, герметизація болтових з'єднань", - написав він на своїй сторінці в Facebook

Багато хто це сприйняв це як сигнал, що будівництво автомобільної частини моста виходить на фінішну пряму. А про важливість цього об'єкта для міста можна судити навіть по великих сумах, які виділяються з бюджету на будівництво: майже 1 млрд грн, як на будівництво метро на Виноградар.

Всього в 2017-2019 роки, за даними КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", на спорудження Подільського мостового переходу було виділено 2,602 млрд грн, з них з держбюджету - 200 млн грн.

Читайте також: В Україні почали масово штрафувати нелегальні АЗС

Директор КП Михайло Харне розповів, які складові мостового переходу хочуть звести вже в цьому році. "Станом на 1 вересня в основних конструкціях побудовані частина естакади на Рибальському острові, лівоповоротний з'їзд з Подільського моста на вул. Набережно-Рибальську, міст через Дніпро, естакада на Трухановому острові, міст через річку Десенка, естакада в урочищі Горбачиха. Крім того, виконуються роботи по будівництву заїзду на міст з вул. Набережно-Хрещатицькій в районі Верхнього і Нижнього Валів і ділянки Подільського мосту від дамби Русанівських садів до шляхопроводу через залізничні колії ", - каже Харне.

Зокрема, для заїзду на Подільський мостовий перехід встановили буронабивні палі, безпосередньо на мосту регулювали положення арок, зварювали стики арок, монтували конструкції арок. На естакаді на Рибальському півострові встановили залізобетонні частини метропроїзд і автопроїзда. На естакаді на Трухановому острові вже укладають покриття тротуарів та конструкції веж для сходів і ліфтів. В урочищі Горбачиха, де також запланована естакада, облаштовують бар'єрну огорожу і захисну стінку над станцією метро. А на місці естакади від дамби Русанівських садів до порталу метро облаштовують фундаменти і опори та інші елементи.

У дирекції будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва, яка виступає замовником будівництва, планують, що роботи завершаться в 2021 році.

Нагадаємо, проект Подільсько-Воскресенського моста стартував ще в 1987 році, а будівництво об'єкта почалося в 1993 році, але через брак коштів було призупинено. Але в 2003 році, при мері Олександрі Омельченку воно було відновлено. В кінці 2010 року здали першу чергу моста. До 2017 року виконали половину робіт.

Жителі Русанівських садів проти з'їздів до них

Але в міру того, як будівництво рухається, жителі лівого берега активно виступають проти існуючого проекту. Так, жителі Райдужного масиву виступають проти того, щоб будівництво проходила по озеру Радунка.

Цього року відбулися чергові громадські слухання, на яких громадяни просили не чіпати облаштоване озеро. "Проект був розроблений ще в 1987 році, і їм був передбачений з'їзд на вузеньку вул. Стальського, через озеро. Жителі категорично проти. З одного боку, будівництво б врізалося в вуличку, яка не готова до великих потоків машин, крім того, могли б постраждати старі будинки. З іншого боку, жителі не хочуть, щоб постраждало озеро. Там був обладнаний пляж, укріплені береги, була реконструйована пляжна зона. Ця ситуація вже триває кілька років. В цьому році мером Києва Віталієм Кличком було дано доручення проектантам - змінити проект і відвести лівобережні підходи до мосту з одного боку на вул. Бальзака, з іншого - на вул. Алішера Навої. Зараз проект переглядається. І найближчим часом він буде оприлюднений ", - каже "Великому Києву" депутат від Райдужного масиву Олена Овраменко.

Читайте також: Кличко поділився радісною звісткою про роботи на Подільсько-Воскресенському мосту в Києві (відео)

Але ще більш радикально налаштовані жителі Русанівських садів, які виступають проти заїзду / з'їзду з моста на свою територію. Зараз вони збирають підписи за зміну проекту з урахуванням своїх інтересів.

Пост про це в профільній Facebook-групі "Микільська Слобідка / метро Лівобережна" опублікувала місцева жителька Людмила Соломко.

Але він викликав неоднозначну реакцію серед учасників групи. "Я думаю, що всіх нас, особливо що живуть на вул. Шептицького, це торкнеться. Ні вдень, ні вночі відкрити вікно, що виходить на вулицю, неможливо: інтенсивний рух, вихлопи, шум, гуркіт, що посилюється лежачими поліцейськими, вже зараз. Подумайте і про вже існуючої проблемної розв'язки в районі метро Лівобережна. А що буде далі? ", - наводить автор основний аргумент.

Доводи супротивників перегляду проекту зводяться до того, що майбутній міст мав розвантажити вже існуючі від пробок, для чого і потрібен заїзд з Микільської Слобідки, де йде активне будівництво висотних ЖК. До того ж на масив всього один заїзд - з боку станції метро "Лівобережна", на відміну, наприклад, від сусідньої Русанівки, де таких заїздів три, а кількість будинків і жителів менше.

Чи буде в підсумку переглянутий проект і на чию користь, в Дирекції будівництва споруд ми не дізналися. Нам обіцяли дати відповідь на наступному тижні. Але депутати, з якими поговорив "Великий Київ", схильні до того, що заїзд потрібен.

Переселенці першого покоління

Тим часом до цих пір остаточно не вирішені проблеми колишніх мешканців Русанівських садів, чиї будинки потрапили в зону будівництва і хто погодився на компенсацію.

Людям запропонували п'ять різних видів компенсації. Зокрема, земельну ділянку з будинком і допоміжними приміщеннями під ключ, квартиру, або ж повну грошову компенсацію за втрату свого майна. Пройшли роки, а деяким власникам так і не вдалося домогтися відшкодування збитку від міста.

"Тим, хто сприйняв в штики пропозицію добровільно розлучитися зі своїм майном внаслідок будівництва моста, пощастило менше всіх. Власники, які не захотіли вибрати будь-яку компенсацію за своє майно, залишилися ні з чим ", - розповідає один з переселенців Дмитро Козьмін, у сім'ї якого на Русанівських садах була дача ще з 1970-х.

Читайте також: Будівництво Шулявського мосту може зупинитись – заважає цех старого заводу

Його сім'я дала згоду на аналогічну нерухомість в Биківні, так зробили ще близько ста власників будинків на Садах. За умовами договору, який садівники - власники будинків з трьох вулиць, які потрапляють в зону будівництва, підписали з КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", йому належав типовий будиночок з парканом, всіма комунікаціями і каналізацією.

"В результаті будинку в різному ступені будівництва - там, де люди вкладають свої гроші, воно просувається або навіть закінчено, і люди отримали адреси. А підрядниками виступають різні організації, але особи одні й ті ж. Коли ці організації заходять, вони починають з одного і того ж - прокладають асфальт. В останній раз це намагалися зробити при температурі мінус сім. Це, як ми розуміємо, роботи, де можна найефективніше освоювати бюджет. А будівництво будинків садівникам - не пріоритетне завдання, на яку виділяється дуже мало коштів, щоб наймати високопрофесійних будівельників. Тому наймають, м'яко кажучи, не найкращих", - ділиться Дмитро.

За його словами, частина садівників пішли з життя, так і не дочекавшись компенсації. Хтось переуступив права іншим людям. Але проблема в тому, що договори садівників з дирекцією - безстрокові. Будь-яких термінів виконання своїх зобов'язань перед киянами з боку влади не прописано. Тобто його виконання може розтягнутися на багато десятиліть.

Також цікаво: Будівельники Шулявського мосту влаштували страйк