Як правильно помити машину своїми руками

Мийка автомобіля власними силами – це не лише  можливість зекономити певну суму, а й шанс зберегти машину від дрібних неприємностей, які загрожують їй від рук недбалого персоналу автомийок.
Як правильно мити автомобіль в домашніх умовах – інструкція

ФОТО: GettyImages|

Як правильно помити машину своїми руками

logo24 травня 2020, 09:46
logo0
logo0 хв

Подробиць щодо миття кузова небагато: потрібно розмочити, максимально пом’якшити сухі забруднення на кузові, а потім прибрати їх, намагаючись не залишити на фарбі подряпин. Це один з головних нюансів автомийки: мікроподряпини, що залишають на фарбі піщинки та інші частинки бруду, неозброєним оком майже непомітні. Але якщо постійно мити машину, ігноруючи цей факт, то машина швидко втрачає товарний вигляд.

Взагалі-то місце для миття автомобіля треба обирати так, щоб завдати найменшу шкоду природі.

Якщо хочеться зробити поверхню авто бездоганно блискучою, після миття треба буде не чекати природнього висихання вологи, а зробити дещо самому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба зробити з машиною після зими

Для роботи потрібно мати: відро, губку (краще дві) – мочалку з великими порами або спеціальну автомобільну, шампунь автомобільний, серветку із замші або товстої м’якої тканини. Дуже бажано мати шланг зі струменем води, а в ідеалі – апарат високого тиску. Ваш одяг має бути без ґудзиків і пряжок спереду, взуття – стійким до води.

Шампунь потрібен для того, щоб “загорнути” кожну піщинку, кожну частинку бруду в м’яку оболонку з піни – аби цей абразив не дряпав фарбу і лак кузова.

  1. Розмочити забруднення. Це робиться безконтактним способом - водою зі шлангу, апарату високого тиску або відра. Лити воду треба зверху вниз, щоб за можливістю змити з нею на землю бодай частину бруду.
  2. У відрі з водою намочити губку, на яку перед тим налити один-два ковпачка шампуню. Щедро змоченою таким чином губкою змивати бруд, починаючи з даху, спускаючись до вікон, капоту, багажника і боковин.
  3. В залежності від кількості бруду, губку періодично промивати у відрі. Від частоти промивання залежить, скільки мікроподряпин залишиться на фарбі після миття.
  4. При промиванні губки у відрі не занурювати її глибоко, адже піщинки і частинки бруду, які дряпають лак і фарбу, у воді тримаються ближче до низу.
  5. По мірі забруднення води у відрі її слід міняти – відповідно, з новою порцією шампуню. Відро щоразу ретельно промивати. Для нижньої частини кузова бажано мати другу губку (“брудну”), для коліс непогано б мати окреме відро.
  6. Після роботи губкою машину треба ще раз гарненько обмити зі шлангу (відра, апарата високого тиску), аби змити залишки шампуню та бруду.
  7. Не даючи машині висохнути, збирайте з неї воду замшевою серветкою або серветкою з м’якої тканини. Серветку по мірі намочування віджимати і полоскати у відрі з чистою водою. Ця операція запобігатиме утворенню розводів та білих плям від крапель води на сухому кузові.

Читайте також:Що робити, аби вберегти кузов від корозії

Остання операція мийки – збирання вологи замшовою або м’якою тканинною серветкою для надання фарбі блиску.

Насамкінець – важливе зауваження. Якщо машина немолода, при роботі з губкою і серветкою треба слідкувати за цілісністю шильдиків та молдингів на кузові, адже у старих машин вони можуть триматися на чесному слові.

У порівнянні з миттям на автомийці, після миття власними руками машина як правило виходить чистішою – з ретельно промитими спицями дисків, чистими прорізами дверей і гумками в них, з цілими шильдиками та молдингами. Крім того, активна піна, що використовується багатьма професіоналами, дуже агресивно ставиться до сучасного хрому, фарби та металу в місцях пошкодження лакофарбового покриття – на відміну від шампунів, які застосовуються при ручній мийці.

Рекомендація Авто24

Коли вже ви взяли на себе таке заняття, як миття автомобіля своїми силами, заведіть для цього окремий комплект інвентаря. Це, крім іншого, дасть вам змогу сповна використовувати ті плюси, які дає вам самостійна мийка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди звертатися, якщо подряпав машину – до маляра чи до полірувальника