Що сталося з китайським електричним пікапчиком після двох років експлуатації

Фанат акумуляторів і автор книжок-бестселерів Міха Толл два роки тому виписав з Китаю батькам у Флориду китайську електричну мінівантажівку за 2000 доларів. Тепер він ділиться враженнями від її роботи та станом цієї машини.

Мої батьки живуть на ранчо у сільській місцевості і я зробив їм такий подарунок за 2000 доларів. Щоправда, ціна зросла після перевезення з Китаю та після того, як я в замовленні додав у заводську комплектацію потужнішу батарею. Це було виправдано.

Мінівантажівка Changli CLZKC-009 проста та невибаглива. Вона розвиває швидкість всього до 40 км/год, а салон тут не з натуральної шкіри. Кабіна має електричні склопідіймачі, дверні замки та справжній кондиціонер. Щоправда, кондиціонер у заводську комплектацію не входить, тож теж довелося додатково доплачувати.

Читайте також Hyundai показала мініатюрний кросовер Exter

Автомобіль довжиною всього 3,5 метра займає мало місця, його легко переміщати між деревами та перешкодами, він як квадроцикл. Пікап може впоратися з тижневою чи довшою роботою на території моєї родини з одним зарядом акумулятора місткістю 6 кВт-год.

Коли я вперше показав свою мінівантажівку в Інтернеті, то з мене кепкували: мовляв, автомобіль не протримається і трьох місяців. "Добре, що позаду є кузов, буде куди скидати шматки й деталі, коли вони відпадуть", – сміявся один з дотепників.

Візуально мінівантажівка схожа на сучасні американські пікапи, але у зменшеному вигляді. Фото: Міха Толл

Через три місяці, а потім через тридцять місяців і вже ось через два роки нічого тут не відвалилося, машина працює на радість батькам і, звісно, мені. Я провів ще й кілька серйозних випробувань з перевищенням паспортних рекомендацій автомобіля і той їх витримав, чим дуже здивував моїх підписників на Youtube.

Сміється той, хто сміється останній

За перший рік експлуатації сталася одна поломка – машина позбулася заднього катафота. Він з ладу не вийшов, мій тато розчавив його, використовуючи функцію скидання – нахилив кузов на перешкоду і відбивач світла луснув.

Минув ще один рік, і вантажівка продовжує виконувати важку роботу по обійстю. Функція підйому кузова насправді працює краще, оскільки гідравлічний шток великого розміру, здається, зносився до необхідної межі, завдяки чому він працює більш плавно. А раніше була проблема.

Читайте також Міні-вантажівки несподівано набули популярності там, де раніше поважали великі пікапи

У перші місяці кузов після вивантаження на зворотному шляху не до кінця сідав на раму, оскільки він легкий і його ваги не вистачало надавити на гідравліку циліндра. Тому доводилося рукою тягнути самоскидну платформу донизу, допомогти їй сісти на транспортне місце.

За два роки гідроциліндр кузова з заднім скиданням трохи зносився і тепер платформа після вивантаження легко повертається в транспортне положення. Фото: Міха Толл

Моя сім’я часто використовує електричну мінівантажівку для перевезення мульчі, сміття, піску, компосту, стрижки газону, колод, гілок дерев та іншого матеріалу. Функція скидання дозволяє легко розвантажувати все – не потрібно витягувати лопату з кузова вантажівки, коли ви можете просто нахилити платформу і скинути купу сміття чи чогось іншого.

Удосконалення меж не знає

Підвіска з самого початку була трохи жорсткою, тому ми замінили пружинні котушки на легші, оскільки надто жорсткі для позашляхового використання себе не виправдали. Звісно, на вантажності це позначилося, але не сильно. Заміна їх на більш м’які пружини значно покращила комфорт їзди. Була ймовірність, що завантажений кузов буде присідати трохи більше.

Цього не сталося. Завдяки тому, що нові пружини були трохи довшими за оригінальні задні, тому ми випадково підняли задню частину. Однак при навантаженні паспортних 400 і навіть більше кілограмів все приходить в норму, кузов не просідає й не чиркає по колесах – все вирівнялося.

Читайте також Citroen показав пікапчик, зроблений з екологічно чистих матеріалів

Така механічна модернізація показує, що удосконаленню немає меж і з цією вантажівкою легко працювати. Багато людей запитували мене про отримання запасних частин, якщо щось зламається. Відповідаю: більшість деталей можна знайти на місці або принаймні замінити подібними. Пружини, наприклад, прийшли з Amazon.

Звісно, кузов вантажівки був досить подряпаний від усіх перевезень, хоча глибокі подряпини на фарбі показали, що заводський захист від іржі в основному працює. Зачистили, пофарбували дно кузова й ще поклали підстилку. З власного досвіду скажу, що будь-яка робоча вантажівка з часом отримає подряпини кузова, тому підстилку варто покласти з самого початку.

Так виглядав кузов після 18 місяців експлуатації в оригінальній фарбі (вгорі), а так вийшло після нового фарбування (внизу). Фото: Міха Толл

З часом вирішив замінити шини. Оригінальна гума була непогана, але я вдягнув набагато агресивніші шини, призначені для квадроциклів. Вони дають пікапу на пересічній місцевості сили та покращують ходові можливості. Нові шини також замовив на Amazon.

Читайте також На Alibaba продають електричні пікапи за $2000

Останнім доповненням став зчіпний пристрій. Як на мене, то він мав би бути з самого початку у заводському виконанні. Це не докір конструкторам, але він в машині не зайвий. Вочевидь, проблема полягає в тому, що це самоскид, рама тут дещо інша і заводу ставити причіпний пристрій у раму не було потреби. Досвід показує, що причіпний блок потрібний.

Для пом'якшення ходу поміняли пружини задньої підвіски. Зліва нові – вони трохи довші за оригінальні, але дають м'які легкі коливання й пікап тепер нутрощі не витрясає. Фото: Міха Толл

Я просто зварив власну конструкцію з коробчастих труб і під’єднав його до задньої осі, де встановлено електродвигун. Батьки та я нечасто користуємося буксирувальним пристроєм, але він стає в пригоді, щоб витягти мій човен з озера, коли я хочу виконувати технічне обслуговування, або потрібно щось тягнути по території. Його варто мати, навіть якщо він використовується не так часто.

Заряджаємося без електролічильника

Не знаю, який точний діапазон ходу має стандартна батарея, бо ще у заводському замовленні забажав мати потужніший акумулятор. Це мені, звісно, додало в ціні й замість двох тисяч доларів я заплатив на одну тисячу більше, оскільки поставили сильнішу батарею – на 6 кВт-год замість 4-кіловатної. До речі, доставлення електромобіля з Китаю в США обійшлася 2 тисячі доларів, як і ціна самої машини в стандартній комплектації з заводу-виробника.

Читайте також Ford патентує унікальну підвіску для пікапів

Ми додали невелику сонячну панель. Поставили її на даху кабіни для попутної підзарядки батареї, що збільшило час між підзарядками приблизно з одного чи двох разів на тиждень до приблизно кожних три тижні. Економічна вигода виявилася безспірною.

Зазвичай ми заряджаємо вантажівку кожні пару тижнів, її запас ходу становить приблизно 100-130 км, що для нашого ранчо цілком достатньо.

Зверніть увагу на дах кабіни, де встановлено невеличку сонячну панель для попутної підзарядки. Фото: Міха Толл

Звісно, зарядка проводиться від мережі. У цьому випадку використовуємо зарядний пристрій приблизно на 500-600 Вт, який постачався з вантажівкою. Але для економії ми купили ми ще й потужний повербанк та сонячну електростанцію. Я можу заряджати міні-вантажівку від сонячної енергії набору з чотирьох сонячних панелей. Вони працюють як сонячний генератор.

Тут цікавий момент. Зарядну портативну станцію, що свого роду є великим повербанком, ми також заряджаємо від сонячних панелей – виходить велика економія. При потребі, якщо стоїть хмарна погода, ми можемо живити електромобіль саме з того накопичувача електроенергій.

В основному використовуються сонячні панелі. Станція протягом дня повністю заряджає батарею і рахунок на електропостачання не виставляє. Фото: Міха Толл

Запустивши сонячні батареї одночасно з зарядним пристроєм вантажівки, я можу поповнити сонячний генератор майже так само швидко, як він скидає енергію у вантажівку.

А на дорогу – зась!

Після двох років майже щоденного використання вантажівка нарікань не викликає. Це справжня робоча конячка для ранчо. Звісно, зовнішній вигляд змінився. Тут і там є якісь подряпини. Оббивка сидіння водія виглядає більш потертою, ніж місце пасажира, адже в кабіні рідко сидить двоє людей. А так машина як нова.

Єдина проблема в тому, що це не автомобіль для вулиці й доріг загального користування. Просто він не відповідає вимогам безпеки. Щоб ввезти його в країну, мені довелося надати гарантії, що я буду використовувати його тільки для власних потреб поза межами доріг та вуличної мережі лише як сільськогосподарську машину.

Я радий тому, що мої батьки від цієї машини у захваті: через два роки ця маленька робоча конячка така ж сильна і витривала. Фото: Міха Толл

Якщо чесно, то за умови сертифікації такої машини з допуском на дороги й вулиці, ця невелика вантажівка з мінімальними наворотами, але міцно сконструйована, з функцією гідравлічного самоскида, була б надзвичайно популярною для садівників-городників, власників ранчо та фермерів, котрі живуть у сільській місцевості.