Чому "нульове розмитнення" хочуть скасувати і які причини цього не робити

Законопроєкт 7418, який має повернути ПДВ, мито та акциз на транспортні засоби, можуть ухвалити вже найближчим часом. 8 червня його розгялнуть на профільному комітеті, після чого направлять в парламент для голосування у першому читанні. Втім, нардепи не мають єдиної позиції щодо його ухвалення чи відхилення. Адже у кожного є свої аргументи.

Також зареєстрований альтернативний законопроєкт 7418-1, в якому пільга з “нульовим розмитненням” залишається лише для учасників бойових дій. Для решти на період воєнного стану пропонують ставку ПДВ 7% (замість 20%) та мита 5% (замість 10%), але залишити незмінним акцизний податок. А саме він суттєво здорожчує розмитнення автомобіля з-за кордону.

Також цікаво скільки автомобілів ввезли українці за час дії “нульового розмитнення”

Розберемося, чи справді варто скасовувати “нульове розмитнення” і чому.

Чому “нульове розмитнення” хочуть скасувати?

Основні аргументи за скасування “нульового” розмитнення постійно змінювалися. Спочатку заявляли про черги на кордоні, які виникли через глобальну зміну транспортних потоків. Станом на сьогодні черги з оформлення автомобілів особистого користування майже зникли через задоволення відкладеного попиту, та разом із ними зник й цей аргумент.

Наступною причиною називали ніби-то масове ввезення дорогих та елітних автомобілів зі звільненням від оподаткування, хоч законодавство жодним чином не обмежувало імпорт таких автомобілів. Проте статистика спростувала й цей аргумент: в основному українці з-за кордону привозили 14-річні автомобілі доступної цінової категорії в діапазоні $2-5 тисяч євро.

Про те, що в Україні по суті відсутній національний виробник автомобілів, а імпорт авто з-за кордону не шкодить внутрішньому виробнику, визнав навіть голова “податкового” комітету Данило Гетманцев. За скасування “нульового” розмитнення сьогодні залишилося, по суті, два аргументи.

Перший — нібито бюджет втрачає багато коштів через несплату податків. Проте порахувати ці втрати лінійно, тобто вважаючи потенційними втратами усі митні платежі, від яких українці де-юре були звільнені “нульовим” розмитненням, неправильно. Українці б не привезли стільки автомобілів саме таких марок, моделей і характеристик, якби “нульового” розмитнення не було.

Другий аргумент — це тиск на валютний курс та негативний платіжний баланс. Ніби-то українці масово купують та вивозять валюту за кордон для купівлі машин. За два місяці війни з України вивезли понад 3 мільярди євро, а на автомобілі витратили максимум 0,6 млрд євро. Більшість ввезених автомобілів за цей час були придбані за гроші “з-під матрацу”, тобто валюту, яка давно була обміняна українцями.

Натомість аргументів якщо не за збереження “нульового” розмитнення, то за глобальну реформу системи оподаткування імпорту авто з-за кордону значно більше.

Чому систему розмитнення потрібно змінювати

Невиконана воля народу. Українці ще у 2015 році висловили свою позицію: вони за скасування податків на імпорт авто. Саме дві “автомобільні” петиції були одними з перших в історії, що набрали необхідні 25 тисяч голосів. Ще однією була петиція про право на володіння зброєю. Сьогодні зброю наважились легалізувати. “Нульове” розмитнення теж було ухвалене внаслідок війни. Хіба зараз вдалий час повертати все назад?

Українцям не вистачає автомобілів. на тисячу населення в Україні 232 авто проти 600+ в Євросоюзі. Це один з найнижчих рівнів у Європі. Нам потрібно ввезти ще близько 14 мільйонів авто для досягнення середньоєвропейського рівня. Для цього може знадобитися ще десятки років.

Найбільша потреба існує в доступних авто. Статистика продажів та імпорту підтверджує: найбільше українці купують автомобілі вартістю до $10 тисяч. В топі продажів — популярні машини доступного цінового сегмента вартістю близько $5000 та жодного елітного авто.

Також цікаво скасування "нуульового розмитнення": за і проти

Потрібно омолоджувати ринок. Середній вік легковиків на внутрішньому ринку у 2021 році склав 14,8 року. Понад 8% усіх автомобілів були старше 1996 року випуску, тобто віком понад 26 років. В українців немає багато грошей на купівлю авто, а доступні програми фінансування нових авто відсутні. Тому парк в основному поповнюють вживаними авто з-за кордону, середній вік яких у 2021 році склав 11,9 року. Основна маса автомобілів, що привозять з-за кордону, не старше 2008 року випуску. Це також якісно покращує автопарк, замінюючи старі моделі радянського та російського виробництва на новіші, європейські автомобілі.

Обмеження на ринку стають причиною виникнення “схем”. Чим більше обмежень, тим більше махінацій — доведено на практиці. Навала нерозмитнених «євроблях», «поагрегатне розмитнення» через фіктивну «заміну кузова», перебивка VIN-кодів, переобладнання вантажних авто у легкові, масове заниження митної вартості та інші «схеми» завжди були наслідками значної кількості законодавчих обмежень для офіційного імпорту автомобілів.

Відсутність митних платежів знижує корупцію. За умов, коли розмір митних платежів напряму залежить від митної вартості авто, яку визначає митниця, застосування методів визначення цієї вартості фактично дає можливість отримувати неправомірну вигоду за “погодження” потрібної цифри. Різниця у митній вартості може сягати навіть 40%. Немає прямих податків — немає потреби про щось “домовлятися”.

Стара система оподаткування суперечить законодавству ЄС. Акцизний податок існує лише в одній країні ЄС — Польщі, де становить максимум 18,6% від вартості. Податки на імпорт авто, що збільшуються з віком автомобіля, а не знижуються, суперечать загальноприйнятим правилам Євросоюзу. Про це є відповідні рішення Європейського Суду Справедливості у справах проти Угорщини, Польщі та Португалії. Україна, що прямує до ЄС, зобов’язана гармонізувати своє законодавство до європейського.

Навали старих автомобілів не буде. По-перше, екологічні стандарти “Євро” діють в ЄС виключно на виготовлення та продаж нових автомобілів. Жодних обмежень щодо імпорту вживаних авто по екологічних стандартах не існує. По-друге, на сайтах оголошень в цілій Європі пропонують до продажу зовсім незначну кількість автомобілів.

Потрібно запроваджувати техогляд. Екологічний стандарт чи вік автомобіля не є показником його дійсного технічного стану, а несправних авто чимало і на внутрішньому ринку. Ситуацію може виправити не заборона імпорту, а реальний та некорупційний обов’язковий регулярний технічний огляд.

Не можна забувати про інші типи техніки. Автобуси, вантажні авто та спецтехніка необхідні для відновлення України. Ці сфери також потребують лібералізації та реформ, адже такі транспортні застарілі, а їх кількість — недостатня.

Як це втілити на практиці?

Реформувати не лише імпорт легковиків. Доцільно комплексно реформувати імпорт усіх видів транспортних засобів, а це коди товарних позицій відповідно до УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716.

Передбачити рівні умови імпорту для юридичних та фізичних осіб, давши можливість офіційно торгувати імпортними транспортними засобами учасникам ринку, сплачуючи за це податки з прибутку.

Запровадження постійного ліберального механізму оподаткування імпорту транспортних засобів, єдиного для всіх категорій громадян.

Необхідно повністю виключити усі види транспортних засобів із переліку підакцизних товарів назавжди, тобто скасувати акциз на авто.

Єдиний підхід до оподаткування імпорту транспортних засобів з третіх країн, та єдину митну зону в межах ЄС. Наприклад, під час імпорту авто з ЄС: мито — 0%; ПДВ — 20% до вступу в ЄС та 0% після. Під час імпорту ТЗ із третіх країн: мито — 10%; ПДВ — 20%.

Замість запровадження екологічних стандартів “Євро” для імпорту та виготовлення нових транспортних засобів, запровадити регулярний технічний огляд для усіх видів транспортних засобів. Сертифікацію вживаних автомобілів під час імпорту, відповідно до європейської практики, замінити на первинний технічний огляд.

Спростити митні формальності. Скоротити кількість документів, необхідних для пропуску на митну територію України, щоб оформлення одного автомобіля у пункті пропуску займало не 40 хвилин, а до 10 хвилин.

Спрощена подача попередньої митної декларації, оформлення котрої варто запровадити через державний сервіс “Дія”, що було раніше анонсовано.